<span>Ось і настали літні канікули, коли
можна присвятити час улюбленим заняттям. Мені дуже подобається читати,
тому я вирішила познайомитися з книгою Л. Керролла «Аліса в Країні
Чудес». Тоді я навіть не могла уявити, скільки задоволення отримаю,
читаючи її. З першої сторінки я поринула у цікавий світ пригод, які
постійно супроводжували головну героїню Алісу та її друзів. З ними вона
познайомилась під час своєї подорожі по загадковій Країні чудес. Тут
дівчинка зустрілась із різними чудернацькими істотами, що дивували її
своїми здібностями та вчинками. Деякі з них були добрими, але
незвичними, наприклад, Чеширський кіт, Пелікан Додо. Інші, навпаки, дуже
неприємні, злі та невиховані – це Королева Сердець та її піддані. І
взагалі, все у тій країні було не так, але Алісі було цікаво подивитися,
що відбувається в іншому світі. Для цього їй довелося навіть декілька
разів поміняти свій зріст, іноді це було життєво необхідно (наприклад,
коли Королева звеліла відрубати Алісі голову, і їй довелося за допомогою
чарівного гриба швидко збільшуватися).
Персонажі дивували Алісу, а разом з нею і мене, своїм незвичним
виглядом, розмовами і навіть іменами. Серед них найбільше мені
сподобався Чеширський кіт, який, як і справжні коти, приходить тоді,
коли сам захоче і куди захоче, причому іноді з’являлись тільки його
голова або інші частини тіла, що було дуже кумедно. Він підказав Алісі,
як повернутися додому, проте для цього їй довелося познайомитись із
капризною та норовливою Королевою. Цей персонаж я сприймала як
негативний, оскільки в її образі уособлювались усі риси поганого
характеру та недостойної поведінки, особливо по відношенню до тих, хто
від неї залежав</span><span><span>Із всіх персонажів найбільш близькою
мені була сама Аліса, непевно, через те, що ми з нею майже одного віку. І
я їй навіть трішки заздрю, адже, дійсно, так цікаво було б потрапити у
загадкову країну! Мені подобається те, що Аліса смілива, не втрачає
інтерес до подій за будь-яких обставин, має власну думку, намагається
аналізувати та робити висновки про свої і чужі вчинки.
Надзвичайно цікаво було знайомитись із краєвидами цієї загадкової
країни, адже там росли не просто квіти, а квіти, що вміють співати,
зустрічались чудернацькі тварини і тим підтверджувалась назва країни.
Отже, книжка «Аліса в Країні Чудес» виявилась для мене як захоплюючою,
так і повчальною, оскільки на цікавих та кумедних прикладах англійським
письменником Льюїсом Керроллом були розкриті деякі негарні риси
характеру персонажів, що, на мою думку, властиві не тільки казковим
героям, але й звичайним сучасним людям, і яких обов’язково потрібно
позбавлятися</span></span>
<span>В книге рассказывается о революции, поднятой бедняками под предводительством оружейника Просперо и гимнаста Тибула против богачей («толстяков» ) в выдуманной стране. </span>
Самойлов Давид Самуилович (1920 - 1990), поэт. Появился на свет в семье врача в Москве.1938 - 1941- окончил школу с медалью,поступил в ИФЛИ. С 1941 публикует стихи. С 1945 живет в Москве, работает на радио, пишет сценарии, литературно-музыкальные композиции.1958. Сборник " Ближние страны " Второй - " Перевал " ( 1963) Третий - " Дни".( 1970). " Перебирая наши даты " . Пишет стихи и песни для Театра на Таганке, для " Современника ", для кинофильмов. Стал автором сборников " Волна и камень", " Весть", " Залив ". Был переводчиком со многих языков. Умер в Москве, в 1990 году.
Всегда ли я бываю на высоте, оказавшись в затруднительном положении? Нет, не всегда. Бывают ситуации, которые сложно решить во мгновение ока, например, смерть близкого человека, или отсутствие денег, или проблемы со здоровьем. Из таких ситуаций достаточно сложно выйти победителем, однако, всё же возможно.
В произведении Л.Н. Тольстого "Война и мир" Пьер Безухов на какой-то период времени оказался в затруднительном положении. Его отец умер оставив ему огромное наследство, понравившаяся Пьеру женщина вышла за него замуж,но всё же, даже в такой жизни бывают свои трудности. Например, вступление Безухова в масоны или война. Также проблемы нельзя разрешить во мгновение ока. В итоге, Пьер всё же смог найти выход из своего положения, но в ходе войны он побывал в плену и даже на поле боя. Я думаю, нельзя назвать эти события полноценным состоянием "высоты".
В произведении "Преступление и наказание" Достоевский тоже описывает человека попавшего в затруднительное положение и его участь в отличие от Пьера Безухова незавидна. Раскольников из-за бедности пошёл на убийство старухи-процентщицы, но не смог воспользоваться полученными деньгами, а после - попал в тюрьму. А Сонечка Мармеладова? Из-за той же бедности она была вынужденна пойти на панель - это тоже сомнительное положение "высоты".
Я считаю, что из затруднительного положения не всегда можно выйти победителем, но в некоторых случаях это возможно. Нужно лишь приложить немного усилий и некоторые проблемы уйдут сами собой, но в отношении глобальных проблем я не так уверена. <span />