Шкала́ Фаренге́йта — температурна шкала заснована на шкалі, запропонованій в 1724 році фізиком Данієлем Габрієлем Фаренгейтом і названа в його честь. Одиницею вимірювання є градус Фаренгейта (°F). За нульову точку Фаренгейт прийняв температуру соляного розчину (лід, вода і хлорид амонію в співвідношенні 1:1:1). Стабілізація температури такого розчину відбувалася при 0 °F (−17.78 °C). Друга точка 32 °F була точкою плавлення льоду, тобто температурою суміші льоду і води в співвідношенні 1:1 (0 °C). Третя точка — це нормальна температура людського тіла, якому він приписав 96 °F.
Надалі вчені вирішили трохи перевизначити шкалу, приписавши точне значення двом добре відтвореним реперним точкам: температурі плавлення льоду 32 °F і температурі кипіння води 212 °F. При цьому нормальна температура людини за такою шкалою після нових, більш точних вимірювань вийшла близько 98 °F, а не 96 °F. Таким чином, температурний проміжок між цих двох реперних точок становить 180 °F.
Наприкінці XX століття шкала Фаренгейта використовувалася як офіційна лише на території США. Станом на сьогодні більшість держав використовує шкалу Цельсія.
