Що ж таке дружба? Це досить нелегке і водночас таке важливе запитання, яке час від часу ставить собі майже кожна людина. Існує дружба, приміром, між народами різних країн світу, однак буває і така, що поєднує назавжди людей. Де б ти не був, ти завжди відчуєш надійне плече друга, відчуєш його підтримку, допомогу. Найстрашніше в людському житті — втратити друга, якого ти знав і якому ти довіряв. І якщо твій друг раптом опиниться в біді, ти, не роздумуючи ні хвилини, прийдеш йому на допомогу.
Дружба — це одне із найпрекрасніших почуттів, дарованих людині. Дружба — це вияв людського життя. Лише людина вміє товаришувати, співчувати та розраджувати. Питання полягає тільки в тому, чи вдається їй це робити по-справжньому, щиро, від усієї душі. Якщо так, то цю людину можна назвати справді щасливою. Кажуть, справжня дружба не знає кордонів, обмежень у відстані, у віці. Уміння радіти з успіху інших, підтримувати, розраджувати, допомагати, розуміти — ось що таке дружба по-справжньому. І ще я хочу сказати, що товариш і друг — це не одне й те саме. Товаришів може бути багато, а справжніх друзів — навряд чи.
Особисто про себе я хочу сказати, що в мене є кілька хороших та надійних друзів, і я дуже щаслива з цього приводу. Коли мені іноді буває сумно чи просто самотньо, я можу зателефонувати до будь-кого з них, і ми довго-довго розмовляємо, жартуємо або й сперечаємося стосовно тих чи інших питань... На душі одразу ж стає легше. Це справжнє багатство — мати таких друзів, які розуміють тебе, розділяють твої думки, інтереси та уподобання. Так чудово проводити свій вільний час разом із друзями. Можна зустрітися, прогулятися вулицями рідного міста. А можна просто поспілкуватися, поговорити про різноманітні новинки зі сфери кіно або музики. Щоправда, не завжди ми маємо змогу часто бачитися, але мені радісно і приємно відчувати підтримку друзів на відстані.
Я - вільний козак
Цей фразеологізм означает - неодружений чоловік.
Часто можна почути, що манера людини говорити - це її друге обличчя. Але чому так? Давайте поміркуємо.
Мова - це найбільший скарб людства, за допоиогою неї ми навчилися ділитись своїми думками з іншими. Кожне слово, це не набір звуків і букв, а велика емоційно-смислова частинка, що відображає наш світогляд, тому так важливо, навитися правильно користуватися ними. Іноді багато слів означають одну й ту саму річ або явище, але в той же час вони відносяться до різних стилів. Кожен стиль і манера говоріння характерні для різних сфер спілкування. Це дуже важливо розуміти, тому що уявіть, що станеться, якщо вдома ми будемо завжди звертатися офіційно, а в школі або на роботі "привіт" замість "добрий день", або "ну вибач" замість "вибачте, будь-ласка". Це все дуже складна річ і між цими сферами тонкі межі, тому для того щоб показати себе з правильної сторони потрібно чітко обдумувати і підбирати слова за ситуацією, а не бовкати перше, що на розум прийде.
На основі всього цього, я вважаю, що дійсно манера говорити є обличчям людини і що так важливо не втрачати цього обличчя у будь-якій ситуації.