композиція це план твору . Вона складається з плану цього твору .
Символічною є сама назва. *Лебеді, які щороку відлітають на зиму в теплі краї, а потім повертаються, символізують плин життя- пройшов ще один рік. Вони також означають щасливе дитинство, відродження. Дід Дем'ян:»От і принесли нам лебеді на крилах життя... Весну й життя. Тепер все почне оживати: скресне крига на річках та озерах; розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю.»
Жили дід і баба. Мали вони трьох синів і одну дочку. Та коли їхні дти пішли працювати на полі, їх забрав до себе у царство лихий та потворний змій з 3 головами.Затужили дід і баба.Полилися у них сльози.А с тих сліз виріс горох.І з одного стручка виріс хлопчина.Був він на зріст не великий проте ріс не по днях а по годинах.Одного разу він запитав чинемає нього братвв та сестер.Дід і баба все йому розповіли.Він вирушив їх рятувати.Підібрав саму велику булаву і гайда змія знищувати.Прийшов.А змій питає
- Ти прийшов битися чи миритися.
- Битися звісно
довга була боротьба.Але все таки Котигорошко переміг.І визволив братів та сестру.
Вивчення світової літератури дало і продовжує давати мені безліч знань, воно постійно розширює мій світогляд. Завдяки самим різноманітним творам я дізнаюсь багато нового з історії, географії та з інших предметів. Чому? Адже письменниками люди ставали не з народження. Вони певною мірою цікавилися тими чи іншими науками як до, так і під час написання. Ці свої знання вони викладали у книжках.
Світова література ознайомила мене з різними культурами - від стародавніх до сучасних, від сусідніх до найвіддаленіших.
Я продовжую читати і таким чином пізнавати світ.
Образ матері у творах Т. Шевченка
<span> </span>
<span> Матір... Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. </span>
<span> Образ матері у творах Т. Шевченка - це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом із дитиною, бо була кріпачкою й повністю залежала від наказів пана. Жінка за часів Т. Шевченка була безправною людиною, яка зазнала гніту як кріпачка і знущань у родині, бо не у всіх були гарні й добрі чоловіки, а тому і в родині їм жилося не краще. У поезії "Якби ви знали, паничі..." поет з болем пише: </span>
<span> </span>
<span> Там матір добрую мою </span>
<span> Ще молодую - у могилу </span>
<span> Нужда та праця положила... </span>
<span> </span>
<span> Не маючи змоги доглядати дитя, мати-кріпачка брала його на панщину немовлям або залишала вдома на більш-менш старших дітей. У поезії "Сон" ("На панщині пшеницю жала") стомлена матір мріє про інше майбутнє для свого сина, її любов до сина безмежна і, незважаючи ні на що, безмежна віра, що колись настане такий час: </span>
<span> </span>
<span> І сниться їй той син Іван </span>
<span> І уродливий, і багатий, </span>
<span> Не одинокий, а жонатий </span>
<span> На вольній, бачиться, бо й сам </span>
<span> Уже не панський, а на волі. </span>
<span> </span>
<span> Доля жінки-матері у Т. Шевченка зображена по-різному: це й Катерина - матір, що, не витримавши тяжких випробувань долі, накладає на себе руки; це й Ганна, яка, спокутуючи свій тяжкий гріх, все життя працювала в родині сина, любила його мовчки, жертовно. Сам поет, що так мало зазнав материнської любові, вірив у кращу долю і матері, і дитини: </span>
<span> </span>
<span> І на оновленій землі </span>
<span> Врага не буде, супостата, </span>
<span> А буде син, і буде мати, </span>
<span> І будуть люди на землі. </span>
<span> </span>
<span> Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом Матері Божої. Для Т. Шевченка жінка-матір - це уособлення і Пречистої Діви Марії, і матері-України. Це узагальнюючий образ усіх матерів. Т. Шевченко відштовхувався від ідеалів, від Біблії, бо Марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: Марія - святість, божественність, і Матір - рідна матір, матір-земля, ненька-Україна. </span>
