Діє слово до слова птах- птах літає
Н. Чотириста пятдесят девять Двісті двадцять шість
Р.Чотириста пятдесят девяти Двісті двадцяти шести
Д.Чотириста пятдесят девятьом Двісті двадцяти шести
З.Чотириста пятдесят девять Двісті двадцять шість
О.Чотириста пятдесят девятьома Двісті двадцяти шістьма
М.(на) Чотириста пятдесят девяти (на) Двісті двадцяти шести
Вибачте, що 9 і 50 без апострофа.
Витвором комунікативної діяльності, реальною одиницею спілкування є текст, бо тільки в тексті зміст може бути виражений із бажаною для мовця повнотою. Рівень тексту вважається найвищим ярусом мовної системи.
<span>Висловлюючи свої думки і почуття, про щось повідомляючи або запитуючи, переконуючи в чомусь адресата чи спонукаючи його до певних дій, мовець прагне висловитись із якнайбільшою повнотою і переконливістю. Для цього не завжди достатньо речення, доводиться використовувати тематично об'єднану групу речень, які сумарно висвітлюють задуманий зміст. Така група речень називається </span><span>текстом </span><span>— від лат. textum, що означає зв'язок, з'єднання, переплетення. </span>
<span>Текст складається з більшої чи меншої кількості речень, але не завжди сукупність речень є текстом. Для того, аби певна група речень сприймалася як зв'язне висловлювання, текст, потрібне дотримання певних умов, наявність певних ознак. </span>
<span>Першою з необхідних ознак тексту є тема, що охоплює всі його частини. Оскільки висловлювання створюється з певною комунікативною метою, то в ньому повинна бути й </span><span>основна думка. </span>
<span>Другою з основних вимог є </span>змістовий зв'язок<span> між реченнями, а також їхня послідовність у викладі змісту. </span>
<span>Неодмінною умовою тексту є і </span>завершеність<span>: кінцевий його компонент мусить сигналізувати про те, що тема вичерпана. </span>
<span>Якщо висловлювання позбавлене тематичної цілісності (наприклад, містить зайву для висвітлення теми інформацію), не відзначається повнотою висвітлення змісту, не спаяне єдиним авторським задумом, не є послідовним і завершеним, його не можна вважати текстом. </span>
<span>До розгорнутих зв'язних висловлювань є ще одна вимога — </span>структурна організація. У межах загальної теми можуть бути виділені її складові частини —підтеми<span> або </span>мікротеми<span>, для висвітлення кожної з яких також необхідна певна кількість речень. Таку тематичну групу речень називають </span>складним синтаксичним цілим<span> або </span>надфразовою єдністю. Часто серед речень, що входять до складного синтаксичного цілого, є таке, що виражає основний зміст уривка, а інші виконують допоміжну роль — доповнюють чи коментують сказане.
<span>Складне синтаксичне ціле здебільшого виділяється як окремий абзац. </span>
<span>У цілому структура розгорнутого тексту має такий вигляд: </span>
<span>• заголовок, зумовлений темою і основною думкою; </span>
<span>• вступна частина — зачин; </span>
<span>• послідовно викладений зміст — підтеми і мікротеми; </span>
<span>• завершальна частина — кінцівка. </span>
<span>У тексті можуть переплітатися різні комунікативні функції (напр., функції повідомлення і впливу у художньому творі), але одна з них завжди є домінуючою і визначає стиль висловлювання. Тому ознакою добре побудованого тексту є також стильова цілісність. </span>
Людина виростає досить швидко. Спочатку це немовля, яке смокче соску і знає про світ лише те, що в ньому є матуся. Потім це дитина, яка весь час проводить разом зі своїми яскравими іграшками. Далі це школяр, який вивчає навколишній світ по підручниках, сидячи за партою. І настає час, коли хлопець чи дівчина входять до пори юнацтва. Це переломний момент.Кажуть, самовихованням треба займатися змалечку. Проте, як ним займатися, коли вранці уроки, а ввечері футбол і телевізор? Дійсно, коли людина вперше замислюється про самовиховання, як правило, час уже втрачено. Я вважаю, що самовиховання спочатку повинне направлятися батьками, а потім уже ставати власною роботою людини над собою. Батьки в цей час мають бути дуже дбайливими і ні в якому разі не давити на дитину.Самовиховання спрямоване на створення людиною самої себе. Це труд, який нагадує роботу скульптора: щось треба відсікти, щоб решта виробу виглядала, як потрібно. Не можна сказати, що творення власної особистості проходить безболісно, навпаки — немало сліз доведеться нишком пролити й немалу правду сказати самому собі, поки вийде щось із цього труда. Та сліз годі жаліти: головне, щоб з-під шкаралупи егоїзму, обмеженості, злості вийшла на світ справжня людська особистість. Адже треба спершу витренувати свою душу, аби вона здатна була відгукнутись на все людяне, святе і чисте, що існує навколо нас.Творення самого себе нагадує піднімання сходами або ж занурення у глибини: воно відбувається поступово, крок за кроком. І на кожному кроці треба чекати несподіванок, і не найгірша з них, коли обірветься страхувальний трос. Добре, коли в цей час поруч опиниться справжній товариш, який зможе подати руку, підтримати словом і ділом. Пам’ятати тут треба ще одне: мета, до якої має привести самовиховання, повинна бути чітко визначеною. В іншому разі найважчий труд людського життя виявиться марним.<span>За найважчий труд має бути велика нагорода. Я вважаю, що найдорогоціннішою винагородою за працю над собою буде правильне розуміння свого місця в житті. І тоді прийде й успіх у роботі, і щасливе сімейне життя, і цікаве дозвілля. Будуть друзі, на яких можна покластися в усьому, навіть у найскладнішому. А людина, яка досягне цього, зможе з упевненістю сказати про себе: “Я виховав себе сам”.</span>
Хто мовчить, той двох навчить
"Слово - срібло, о мовчання - золото". Це лише одне з безлічі прислів'їв, сенс яких однаковий: тільки нерозумні люди говорять багато, а мудра людина частіше мовчить, ніж говорить. Розумна людина каже щось тільки тоді, коли їй є що сказати розумного та корисного. Розумна людина каже щось тільки тоді, коли це доречно.
Мудра людина так робить тому, що вона спочатку подумає, а потім буде говорити. Лише дурний починає балакати відразу, не поміркувавши. Таким чином, якщо людина мовчить, то в неї є достатньо розуму, щоб навчити інших - двох або навіть більше людей.
