<span>СполучникПідрядні торги в будівництвіОрганізація підрядних торгівСполучникБагатозначні слова і стежкиЗначення словаСполучникМорфологічний розбір займенникаМорфологічний розбір дієслова, дієприкметники і дієприслівники<span><span>Головна Література Сучасна російська літературна мова</span><span /><span><span>< Попередня ЗМІСТ Наступна ></span><span>Підрядні сполучники<span>Підрядні сполучники також діляться на кілька груп залежно від які висловлюються значень (див. Табл. 46).У табл. 46 представлені семантичні сполучники, тобто позначають певні значення (точніше, логіко-семантичні відносини між словоформами або частинами складного речення). На противагу їм виділяються асемантіческого союзи, що вказують тільки на підпорядкованість придаткове частини, присоединяющие зазвичай із'яснітельние придаткові. Особливістю таких сполучників є функція приєднання, не вносячи додаткових складних відтінків у вислів. У найбільш чистому вигляді "ПРИЄДНУВАЛЬНИЙ" реалізується сполучником <span>що </span>(У Загальній декларації прав людини зазначено, що<span> всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та </span>правах).Про вживання підрядних (як і сурядних) спілок в складних реченнях мова піде докладніше в розділі "Граматика. Синтаксис".Таблиця 46. Групи підрядних сполучників<span><span>Група спілок за значеннямСоюзиПриклади на вживання</span><span>Тимчасові<span>коли, </span><span>після того </span>як, <span>перед тим </span>як,<span>як </span>тільки, <span>тільки-но, </span>ледь ... як<span>Після того як упав Будапешт і була взята</span>Відень, палатних радіо не вимикалося навіть вночі (Е. Носов)</span><span>Причинні<span>бо, </span><span>так </span>як, <span>через те </span>що, <span>у зв'язку з тим </span>що, <span>зважаючи на те </span>що, томущо, <span>завдяки тому </span>що, в силу тогощо, <span>внаслідок того </span>що, <span>в результаті того </span>що, тим більше що<span>Треба додати витяжні </span>стояки, <span>бо кожна корова випаровує диханням десять кілограмів води на добу</span> (С. Антонов); <span>Томущо дощанік був збитий </span>наспіх, дах його в хребтину прогнулася (В. Поволяев)</span><span>Умовні<span>якщо, </span><span>якщо ... </span>то, <span>у випадку </span>якщо,<span>в тому випадку </span>якщо, <span>за умови </span>що,<span>якщо </span>{простий.)<span>Але як я можу проявити </span>ініціативу, <span>якщо я не поважаю начальника</span> (Г. Семенов);<span>Хомі Хомич наказали </span>з'явитись,<span>погрожуючи силою у разі відмови</span> (Ф. Достоєвський)</span><span>Уступітельние<span>хоча, </span><span>незважаючи на те </span>що,<span>всупереч тому </span>що, <span>незважаючи на те </span>що, <span>незалежно від того </span>що, при всьому тому що<span>Увечері на "газик" приїжджав </span>інженер, і,<span>хоча від нього рішуче ніякої допомоги не</span>було, в хаті ставало спокійніше (С. Антонов)</span><span><span>Слідства</span><span>так </span>що, в результаті чого<span>Луша прийшла в спорожнілу </span>хату, <span>сіла на стілець і заплакала </span>голосно, <span>ридма, </span><span>так щобуло чути на вулиці</span> (С. Антонов)</span><span>Мети<span>щоб, </span><span>для того </span>щоб, заради тогощоб, <span>з тим </span>щоб, потім щоб<span>Він </span>встав, щоб <span>піти, </span>але мимоволі затримався (Л. Сейфуллина)</span><span>Порівняльніяк, ніби, наче, <span>немов, </span><span>також </span>як,<span>подібно до того </span>як, на зразок тогояк, як якби<span>Степ йшла </span>вдалину, <span>обширна і </span>рівна, як море (Л. Соболєв); <span>На Червоній </span>площі, <span>нібикрізь туман </span>століть, неясно вимальовуються обриси стін і веж (А. Н. Толстой)</span><span>Порівняльні (при збігу з підрядними спілками за формальною ознакою не протиставлювані сурядним спілкам за значенням)<span>якщо ... </span>то, <span>в той час </span>як, між тимяк, <span>тоді </span>як, <span>у міру того </span>як, ніж ... тим<span>Чим далі ми відходили від </span>берега, <span>тимвідчутнішими ставала хитавиця</span> (О. Плотніков)</span></span>Тут ще відзначимо, що деякі підрядні сполучники можуть використовуватися в структурі простого речення. Наприклад, сполучник щоб приєднує обставина мети, виражене інфінітивом (Ось <span>ми тут тільки що вирішили розповідати по </span>черзі, <span>щоб убити час</span> (А. Новиков-Прибой), сполучник як приєднує іменну частину складеного присудка <span>(Мрії як вольні</span> <span>птиці), обставина способу дії ( </span><span>Як грім пролунав оглушливий </span>вибух) і може виступати в ролі прийменника в якості (Отже, <span>я вам раджу </span>як приятель<span> бути обережніше </span>(М. Лермонтов).</span></span></span></span></span>
Пряме значення: Екологічна криза, біржова криза, валютна криза, фінансова криза, урядова криза, економічна криза, промислова криза, паливна криза
Харкiв'янка, харкiв'янин, львiв'янка, львiв'янин, киянка, киянин, галичанка, галичанин, сибiрянка, сибiрянин, тернопiлька, тернопiлець, донеччанка, донеччанин, волинянка, волинянин.
Козацтво в Україні виникло більше 500 років тому, в час розпаду Київської Русі після монголо-татарської навали. Українські міста піднімалися з руїн, але володарем колись могутньої держави стали литовські князі, хоча переважну більшість населення Великого Князівства Литовського складали українці й білоруси. В перші часи українці під новою владою почувалися вільно, литовці не утискали їх ані віри, ані мови, ані прав чи звичаїв. Та вже у XV-XVI ст. посилився вплив поляків, починається відбирання прав і процес закріпачення селян. Українці перестали почувати себе господарями на власні землі. Термін «козак» вперше зустрічається в джерелах XIII ст. — монгольській хроніці, датованій 1240р. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр», у 1489 р. воно вперше з’явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами. Свободолюбний народ, українці шукають виходу, йдуть у степи, за дніпровські пороги — на Запоріжжя. Там, у вільних, але дуже небезпечних місцях і виникає український різновид європейського лицарства, особливий воєнний стан — козацтво, який ширився, поповнювався енергійними та завзятими, сміливими й талановитими вояками. Козаки стали провідною силою, що сприяла формуванню сучасного українського народу. По всій Україні утвердився найдемократичніший на той час устрій козацького народовладдя. Козак і українець означало те й саме, а українців у світі називали «козацьким народом». Прилучатись до козацтва вважали за честь не тільки українці, а й багато чужинців, захоплених доблестю і моральними чеснотами козаків. Козацькі поселення — Січі — мали свій устрій, свої клейноди, свої правила і закони, за якими жили, а головний закон — честь і справедливість. Негідникам і зрадникам там не було місця. Тому козаки були згуртовані, а це робило їх єдиною, могутньою військовою силою. Протягом кількох століть українські козаки стерегли кордони, воювали, захищаючи не лише власні інтереси, а й інтереси інших країн: козацькі загони були бажаною підмогою і у польському, і у французькому війську. Воювали на суші і на морі. Про славетні бої і походи козаків, про їх сміливість, відвагу й винахідливість ходять легенди. Козаки були неперевершеними майстрами військової справи свого часу. Прославили козацтво хоробрі, талановиті ватажки: Остап Дашкевич, Дмитро Вишневецький, Іван Свірговський, Богдан Ружинський, Іван Підкова, Самійло Зборовський, Северин Наливайко, Максим Кривоніс, Петро Конашевич-Сагайдачний, Іван Сулима та інші. Гетьманство Богдана Хмельницького поклало край так званому «золотому спокою». Видатний гетьман, сміливий, рішучий борець за правду, він поклав своє життя за свободу українського народу, але зрадництво татар і Москви не дало здійснитися мріям Хмельницького бачити Україну вільною і скоротило йому віку. Після смерті Хмельницького на Україні почався безлад — багатогетьманство і братовбивча війна. Цей страшний час назвали «руїною». Останні гетьмани — Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Сірко, Іван Мазепа — шукали підтримки у турків і шведів, намагаючись скинути ярмо Московщини і Польщі. Але сили українського козацтва вже були ослаблені, а союзники не надійні. Тому знову і знову поразки. Ще Пилип Орлик, Іван Скоропадський і Павло Полуботок намагалися продовжити справу Івана Мазепи, але знову зрада. Знесилена і залякана Україна не піднялася на допомогу. Катерина II поставила крапку в історії великого козацтва. Скориставшись відважним військом, щоб відвоювати Крим у Терції, вона наказала знищити Січ. Але козаки не далися московитам, вони хитрощами покинули Січ, залишивши її для пограбування, і пристали до турків. Ті з радістю прийняли мужніх воїнів у своє військо. Та турецьке підданство теж було тісним для українських козаків, вони поверталися до України, дехто наймався реєстровими козаками на Московську службу. Останні українські козацькі поселення були на березі Азовського моря в 1828 році, але й вони були утиснуті царським урядом; їх клейноди і фортецю передали Кубанському козацькому війську.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/koli-viniklo-kozatstvo/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
