Хлопець виконував свій вояцький обов"язок
<span>Чоловік їв жебрацький хліб</span>
На реке уже появился первый лед.
Картина «Козак Мамай» намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог. Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи. Вдягнений Мамай, як і личить козакові, в широкі шаровари і жупан.
Я хочу бути тут, це моя земля, рідний хутір на околиці чи спів горобця в цвітінні мальви. Моя душа прилегла до цього місця, для мене нема нічого кращого за це. Будні дні у полі, ну то й що? Це моя Батьківщина, солов'їна країна і я живу заради неї. Сонечко посміхаеться мені, хмарки переказують привіт дощу. Кожен день кращий за вчора, а це тому, що я в своїй країні - Україні!