Вір чужим очам, а не чужим речам.
Чужим- означення,
Очам- додаток,
Чужим- означення,
Речам- додаток.
Вір- присудок.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Наука- підмет
В ліс- обставина,
Не веде - присудок,
З лісу- обставина
Виводить- присудок.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Праця- підмет
Чоловіка- додаток
Годує- присудок
Лінь- підмет
Марнує- присудок.
На світі все минеться, одна правда останеться.
На світі - обставина
Все- підмет
Минеться-присудок.
Одна- означення
Правда- підмет
Останеться- присудок
Доброго не бійся, а поганого не роби.
Доброго- означення
Не бійся- присудок
Поганого- означення
Не роби- присудок
Ось всі
Ответ:
А)На шляху розвитку кожної мови позначились історичні події, пережиті її народом (Б. Антоненко-Давидович).
Объяснение:
Інтернет — це велика, розгалужена (розподілена) мережа, що включає комп'ютерні вузли, розміщені у світі. Коли відбувається з'єднання із Інтернетом, то комп'ютер стає частиною цієї всесвітньої мережі комп'ютерів.Інтернет — це мережа мереж комп'ютерів, що зв'язані за допомогою міжмережевих шлюзів.Існує два важливих правила для з'єднання мереж із Інтернетом:<span>- усі мережі згодні використовувати єдині умовні познач
ки, щоб вирішити яким чином дані будуть переміщені, і як
будуть оброблені помилки;</span><span>- усі мережі мають загальний спосіб адресації повідо
млень і спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, що знахо
дяться в системі Інтернет.</span>Засобами Інтернету можна використовувати електронну пошту, здійснювати пошук у базах даних, мати доступ і брати участь у телеконференціях і обговоренні різних питань, передавати файли та інше.Зауважимо, що Інтернет не є кампанія. Не існує єдиної влади, яка б керувала Інтернетом. Кожна автономна мережа в складі Інтернету має свої індивідуальні правила, інструкції, і приймає рішення щодо загального доступу до інформації. Ніхто не є власником Інтернету. Інтернет це інфраструктура, мережі якої можуть надавати доступ до інформаційних ресурсів, послуг зв'язку (електронної пошти, інформаційного табло, комп'ютерної конференції, архівів даних, віртуальних бібліотек і т. п.).Інтернет — не засіб зв'язку і не канали зв'язку. Інтернет — не засіб масової інформації (ЗМІ). Інтернет — не засіб виробництва. Інтернет несе в собі відтінки всіх трьох вищезгаданих якостей — зв'язку (як джерело комунікацій), ЗМІ (як джерело інформації) і виробництва (як основа для бізнесу).<span>Інтернет — це величезна мережа, що безперервно розвивається людьми, які користуються її послугами. Інтернет володіє унікальною світоглядною властивістю: це глобальне загальнодоступне середовище, інтелектуальної і культурної взаємодії людства. От чому ступінь розвитку Інтернет у державі на сьогоднішній день є критерієм розвитку демократії.</span>
Я люблю свою країну за те, що це моя Батьківщина. Україна – це моя рідна земля, яка випромінює тепло та красу рідної домівки. Я вважаю, що любити свою державу треба не за щось, а тільки вже за те, що вона тебе прихистила та виростила. Як дитина щиро любить свою матір, так і кожен українець повинен любити свою державу, бо вона – єдина така, бо всі ми – її діти.
Є люди, які вважають, що за кордоном краще. Та насправді це не так! Усім відомо, що на іншій землі приїжджих людей, які проміняли своє рідне на «гарне і блискуче» ззовні, усередині має зовсім інший вигляд. Мігрантів експлуатують, як дешеву робочу силу, не захищаються їх права. На мою думку, це є покарання для зрадників від Бога. Все, що ім залишається – читати останні новини в Україні в інтернеті на unn.com.ua, адже приїхати сюди і побачити країну на власті очі можливоті немає.
Інколи буває важко. На своєму життєвому шляху ми часто зустрічаємо багато проблем та невдач. Але від них не треба втікати, вважаючи, що десь там, у далекому краї буде легше і все враз стане на свої місця. У рідній сторонці легше знайти відповіді на питання, що невтомно задає життя. Не дарма люди кажуть, що вдома й стіни допоможуть.
Та однієї любові замало. Ми зобов’язанні захищати, розбудовувати свою Вітчизну, щоб вона квітла і цвіла. Тоді і жити буде краще. Україна потребує нас – талановитих та енергійних патріотів, які б прославляли свою державу.
Народна мудрість каже: «Де народився – там і згодився». Щоб не сталося, я не покину свій рідний край, бо я тут народилася, бо я його люблю за те, що це мій дім, моя нене, моє натхнення!
Мова-душа народу
Наша рідна мова - це душа народу; це - Божий дар нашому народові. Видатний письменник Олесь Гончар називав її запашною, співучою, гнучкою, милозвучною, сповненою музики і квіткових пахощів". І це дійсно так. Нам пощастило народитися саме в Україні і розмовляти українською мовою, такою гарною і виразною.
Але, на жаль, не всі цінують нашу мову. Звісно, кожен має право розмовляти будь-якою мовою і може надавати перевагу іншій мові, якщо хоче. Але це не дає нікому права зневажати мову українську, тобто мову країни, де народився і живеш. Я таких людей не поважаю і згоден з Олесем Гончаром, який писав: "Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе". Зневажати рідну мову означає зневажати свою Батьківщину та своїх предків, свій народ, душа якого - це мова.