Цього поета представляти, либонь, не треба. Без нього важко уявити собі сучасну українську естраду. Кожен відомий композитор хоч раз та звертався до його творчості і рідко хто з популярних співаків не залучив до свого репертуару хоча б однієї пісні на його вірші. Його концерти збирають багатолюдні аудиторії, його знають і люблять далеко за межами нашої держави, скрізь де є українська діаспора.
Вадим Крищенко - заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри культурології Національного аграрного університету, лауреат літературних премій імені І.С. Нечуя-Левицького та імені Дмитра Луценка, автор великої кількості поетичних збірок. Саме за пісенні здобутки йому присвоєно рідкісне для поета звання Народного артиста України.
Я обожнюю свято день народження . На день народження я запрошую своїх родичів і друзів. Моя мама готує багато смачних страв. Також вона готує торт і прикрашає його свічками.Я накриваю на стіл . Приходять гості і вручають мені подарунки . Ми сідаємо за стіл . В кінці день народження я задуваю свічки на торті і кожному дають по шматочку торта.<span> </span>
Мій звичайний день починається так: я встав з ліжка, почистив зубки, потім оягнувся, поснідав! Пішов в школу, там я вчуся, заробляю оцінки,спілкуюся з друзями! Прийшов я додому поїв, і гайда вчити уроки! Уроки я вчу 1 годину , або 2години! Потім я дивлюся телевізор, або гряю в комп"ютерні ігри! А вжепотім в годин 10 в 9. лягаю спати! Ось такий мій звичайний день!
Доволі часто доводиться чути, що рівень освіти старшокласників та студентів падає. Наприклад, багато з них пишуть з грубими помилками, хоча українську мову вивчають всі. Також говорять, що молоді люди зазнають труднощів, коли потрібно щось підрахувати без калькулятора. Але ж це - елементарні навичкі, які вивчають у молодших класах!
Звісно, не всі школяри та студенти є такими, але, на жаль, така проблема існує. Хто в цьому винен і що з цим робити? На мій погляд, шукати винних немає сенсу, бо причин може бути багато. Хтось довго хворів і пропустив багато матеріалу, у когось довго не було вчителя і весь клас не засвоїв програму, хтось просто погано вчився в початковій школі. А ще буває й так, що учень не усвідомлює доволі простого факту: шкільні роки швидко пройдуть, і настане день, коли буде потрібно вживати знання в реальному житті. Піде така людина працювати - і виявиться, що вона пише безграмотно. Людина не зможе виконувати свою роботу як слід, а це вже проблема, серйонніша за погані помилки. Работодавець не буде дізнаватися, чому саме робітник не знає елементарних речей, а повторювати з ним програму середньої школи ніхто не буде. Якщо робота буде вимагати вміння писати без помилок, такого робітника звільнять. Звільнять і продавця, який, складаючи сім та вісім, отримує дванадцять.
Тому так важливо вчасно знаходити "дірки" в знаннях і закривати їх самим. Той же правопис не є воєнною таємницею, є безліч підручників та ресурсів в інтернеті. Треба тільки мати бажання навчитися і усвідомлювати, що ці знання дійсно потрібні. А ще треба зрозуміти, що врешті-решт за рівень своєї освіти кожен відповідає сам, а остаточний екзамен буде приймати життя.
Скласти веселий діалог із власного життя пропоную так:
- Мамусю, в мене гарна новина!
- Яка ж, синку?
- Вчителька сказала, що за поведінкою я тепер не найгірший в класі.
- Нарешті, синку, ти взявся за розум та став сидіти на заняттях спокійно!
- Та ні, мамо! Просто в нашому класі з'явився новий хлопчик Артем, який ще більш непосидючий за мене! Тепір він - найгірший.