Образ Руської землі — центральний у "Слові о полку Ігоревім". Героєм "Слова..." є не хто-небудь із князів, а руський народ. До Руської землі звернені всі найкращі почуття автора.
Автор "Слова..." змальовує безмежні простори Руської землі, рідного краю, великого й неосяжного. В дію втягнуті окремі географічні простори: половецькі степи, синє море, Дон, Волга, Дніпро, Дунай, а з міст — Київ, Полоцьк, Чернігів, Курськ, Переяславль, Бєлгород та багато інших. Уся Руська земля знаходиться в полі зору автора.
Образ Батьківщини з багатьма містами протиставляється образу половецької землі — землі незнаної.
Руська земля для автора "Слова..." — це, звичайно, не тільки "земля" у власному розумінні слова, не тільки руська природа, руські міста, це в першу чергу народ, що її населяє. Автор "Слова..." малює мирну працю орачів, яку порушують чвари князів, він пам'ятає про дружин руських воїнів, що оплакують своїх чоловіків, загиблих у битві за Київську Русь, він розповідає про горе всього руського народу після поразки Ігоря.
Разом із тим у поняття "батьківщина" автор "Слова..." включає також і її історію. Розповідаючи про невдалий похід князя Ігоря на половців, автор охоплює події життя на території Київської Русі за півтора століття, співставляючи минуле з теперішнім.
Для автора "Слова..." образ землі ніби живий. Створюючи найвидатнішу пам'ятку культури Київської Русі, він зумів охопити всю Русь, об'єднавши в своєму описі і природу, і людей, і історію. Образ Батьківщини-страдниці важливий як у художньому, так і в ідейному задумі "Слова...": він викликає співчуття до неї у читача, пробуджує ненависть до її ворогів, закликає руський народ на її захист.
Любов до Батьківщини водила пером автора цього безсмертного твору. "Слово о полку Ігоревім" у наш час, час соціальних і національних конфліктів, звучить як духовний заповіт наших давніх пращурів. Це "золоте слово" вчить нас любити свою Батьківщину і зберігати її єдність.
Хочемо ми цього чи ні, але придбати щось у сучасному
світі можна лише за гроші.
Кишеньковий метал – так називають <span>іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27
століть. Перші з них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у стародавньому Китаї. Там їх
виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих предметів. </span>
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до
нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися
з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню
(реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була
відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а
потім на них наносили карбування.
<span>Слово «монета» - це одно з імен давньоримської
богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки. </span>
<span>Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці
монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид
злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара.
Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної
форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня
монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити
підробку. </span>
Карбування монет було державною справою. Випуск
кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена
перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого,
яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію.
Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють
паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з
першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене
місце.
Ответ:
Мигдалеподібний, золотодобувний, історико-філологічний
Объяснение:
На відміну від БатьківщИни, яка означає країну, у якій ви народилися, бАтьківщина (пишеться з малої букви) означає місто, вулицю, дім, де ви народилися і живете.
Тобто, бАтьківщина - поняття, менше за БатьківщИну.