Ответ:Радий тебе бачити, готовий тебе вислухати , ліс дуже гарний, світ прекрасний , будь щасливий кожну хвилину
Объяснение:
"Лиш в праці варто і для праці жить..." - писав великий Каменяр. На мою думку, праця - це сенс і радість життя. Щоб мати цю радість, кожен повинен знайти своє покликання, правильно визначити свою роль у житті, як казав Григорій Сковорода, саме ту роль, що цілком відповідає натурі..., щоб займатися саме цією справою, а не якоюсь іншою. А визначивши цю роль, слід постійно вдосконалюватися, бо навіть великий талант може затьмаритись від бездіяльності. Натхненна праця робить людину творцем. Як пише Іван Франко у вірші "Пісня і праця". "Праця дала до життя мені принаду, Ціль дала, щоб в манівцях не заблукав".
Праця може лікувати, вона багатьох захистила від зневіри і відчаю. Ми знаємо, як творчість урятувала Лесю Українку, як праця дала змогу повірити у власні сили сліпоглухонімій жінці Ользі Скороходовій та багатьом іншим.
Здатність трудитися завжди, за будь-яких умов повинна виховуватися змалку. Згадаємо, як привчали до праці малого Михайлика (М. Стельмах, "Гуси-лебеді летять", "Щедрий вечір"). Але коли людина недбало ставиться до своєї праці, кажуть, що вона робить це без душі, не вкладає душу в роботу. А може бути й таке, що людина робить так свою справу день у день, змушуючи інших згадувати про неї недобрим словом.
Коли в давнину коваль кував меч для воїна, існував цілий ритуал вдихання душі коваля в нову зброю. Ковалі в усіх народів вважалися найдужчими людьми, тому вважали за необхідне передавати частину своєї сили виготовленому ним мечу. І що вигадливіший був візерунок на металі, тим краще, казали, зробив його майстер.
Коли ж людина поєднує своє уявлення про сенс життя із задоволенням своєї ницої суті, вона потрапляє в рабство до неї. Цей згубний шлях визначається прагненням людини оволодіти тим, що їй природа не дала.
Саме згода з природою дарує людині веселість духу, розвагу, насолоду, самовдосконалення і той душевний спокій, який приносить людині насолоду не наслідками праці, а самим її процесом.
Згадаймо "Зачаровану Десну" Олександра Довженка - гімн праці та людині, яка своїми мозолястими руками, вкладаючи частинку душі, вирощує хліб і створює всі земні блага.
Отже, врятує світ лише самовіддана праця, в яку людина повинна вкладати частку самої себе, і тому можна сказати, що будь-яка праця, будь-яка діяльність має бути близькою її душі, інакше нічого доброго не вийде.
<span>Жив- був у лиси ижачок. У нього була маленька мордочка и гостри голки. Якось вин зустрив лисичку. Лисичка понюхала ижачка и облизнулась. Дуже ий схотилося поласувати ижачком. Але ижачок був - хитрячок! Тильки- но лиса хотила вкусити його, а вин як фиркнув, скрутився клубочком и виставив свои гостри голки. Лисиця аж всю мордочку соби поколола и бильше николи не чипала ижачка.
</span>
У багатьох із нас удома живуть різноманітні тварини: собака, кіт, папуга, рибки та інші екзотичні тварини. Ми доглядаємо за їхнім здоров'ям, піклуємося про них.
Останнім часом люди незважають на інших тварин, які до них не належать, дозволяють кривдити їх або знущатися над ними. З давніх-давен людина намагалася жити з природою в злагоді. Назвавши приручених тварин "меншими братами", поклялася не шкодити їм. З малечку нас привчають любити "братів наших менших" і не кривдити їх, а навпаки дбати про тварину.
Кожен з нас хоче, щоб поряд завжди була віддана тобі істота. Однак замало просто мати друга, потрібно бути таким же ж другом, який ніколи не образить і не зрадить. Заводячи домашнього улюбленця ми повинні відповідати за нього, а отже, бути людьми.
