Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові. -Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)
Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас. (Характер (учинки, ставлення до інших)
Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу
Характеристика героя іншими персонажами
Мужність і жіночність - це насамперед те, чого потребуємо ми - сучасне суспільство. Споконвіків, природою дано людям життя, яке потрібно прожити з мужністю та достоїнством, але, на жаль, сучасники забувають це, витрачаючи дороговартісний час на дрібниці, в той час, коли потрібно було б замислитись над питанням для хлопця, чоловіка - чи мужньо я йду по життю, для жінки - чи жіночна я по відношенню до себе і до інших.
Про сміх : Веселий сміх — здоров'я. Від великого до смішного — один крок.
Вмій пожартувати, та знай, коли перестати. З жарту часом і біда буває
Про плач : Біда як дуда: куда йде, то реве. Кричи, хоч на гору вилізь!
Не жаль плакати, коли є за чим, Плачем лиха не виплачеш.
Так , авжеж. Адже в наш час дуже багато людей бажають нажитися за рахунок інших і отримати легкі гроші майже безплатно. Люди повинні розуміти , що краще менше , але зароблене чесно ніж фальшиве отримане не чесним шляхом.
Ответ:
Т. Г. Шевченко- унікальна людина, людина талант, він завжди хотів бути вівльную людиною, адже творити на волу краще ніж в неволі, чи не так? А творити для цієї людини це дуже важливо, він завжди повнісьтю віддавався у творчість, щоб це не було, хочь малювання, хочь процес написання віршів, всеодно він віддавався повністю і колу в нього була можливість робити це на волі, а не в рабстві, я гадаю що цого щастю тобі не було меж. Тому в висновок я хочу сказати що дл Тараса Шевченка воля це була найсладкіша насолода у його житті.
Объяснение: