2.Дiвчинка хоче завести друзiв.Вона бачить двух дiвчинок.Перша в окулярах маленька сто(йи)ть та склада<span>є речi у портфель.А друга дiвчинка в золотыстому платтi та в гарних туфлях.Вона вирiшила </span>подружитися з другою дiвчинкою.На наступний день вона бачить що друга дiвчинка сидить з iншою дiвчиною та щось бурмоче (йи)й.А перша дiвчинка пiдiйшла та сказала давай будемо друзями.На наступний день вони також дружили.Та так дуже довго.Ось бачете от же <span>справжня краса лююдини-краса духовна!
Cподiваюся тобi допоможе.
</span>
<span>Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І
хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. </span>Тільки тоді діти побачили, що
вже блукають у незнайомому місці. Дітям
усюди ввижалися якісь страхітливі істоти. Звідусіль лунали незнайомі
звуки. Десь
углибині лісу пугикав пугач. - Васильку, що нам робити? - запитала перелякана Ксеня. - Не бійся, Ксеню,
я тебе захищу, - як справжній чоловік, відповів Василь. Василь назбирав хмизу і розпалив багаття. Вони трохи зігрілися і заспокоїлися. І
лише тоді хлопчик згадав, що в нього є мобільний телефон. Він хутко
зателефонував батькам. За
годину діти почули гавкіт свого собаки Рекса. Він допоміг батькам
знайти блукачів. Радості
батьків і дітей не було меж. Брат
із сестрою пообіцяли ніколи не ходити до лісу самі.
1. Усі чарувалися пізньою осінню, що була на диво сонячна й тепла.
2. Кожен любить якусь місцину, де він був щасливий.
3. Найбільшу радість приносить праця, яка сповнює людину наснагою й почцттям власних сил.
Азбучна істина — йдеться про загальнозрозуміле, загальновідоме, елементарне.
Кому-небудь загрожує небезпека, чиєсь становище погіршується.