Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне, поширене, повне.
Чудово - обставина, було - присудок, тут - обставина, на Дніпрі - обставина.
Не можна уявити України без Карпат (Р.в.).
Велика гірська система розкинулась на заході країни. Найвищою вершиною в Українських Карпатах (М.в.) є гора Говерла. До неї можна дістатися на підйомнику. Унизу бурхливі гірські річки пронизують Карпати (З.в.). Вони вузькі та неглибокі, проте часто з порогами. До озера Синевир - перлини Карпат (Р.в.) - ведуть зелені стежки. На схилах Карпат (Р.в.) розкинулися гладкі полонини. Там пасуться численні отари овець. Рослинний і тваринний світ у Карпатах (М.в.) багатий та різноманітний. Високо у горах росте славнозвісний едельвейс. Цілющі джерела пробивають землю Карпат (Р.в.). Тому в санаторіях і на відпочинкових базах завжди людно. Серцем Карпат (Р.в.) є чудове місто Яремче.
Чудовим Карпатам (Д.в.) поети присвячують свої вірші. Туристи прїжджають помилуватися Карпатами (Ор.в.) та чудово відпочити.
-------------------------------------------------------------------------
Я хочу описати гірську систему, що розкинулась на заході України. Звуть її Українськими Карпатами (Ор.в.).
Саме Карпатам (Д.в.) властиве гармонійне поєднання високих гір з мальовничими полонинами. Вершини Карпат (Р.в.) вкриті білими шапками. Тут серед холоду ховається в затишних невеликих ущелинах витривалий едельвейс. У Карпатах (М.в.) багато схилів, вкритих листяними та хвойними деревами. Гора Говерла - найвища точка Українських Карпат (Р.в.). А поряд на нижчих схилах простягаються гладкі полонини. На зелених острівцях Карпат (Р.в.) пасуться численні отари овець. У глибокому серці гір розкинулось блакитне озеро. Синевир вважається перлиною Карпат (Р.в.). Воно таке чисте, що там водиться форель. Спокійні та стрімкі річкові потоки пронизують Карпати (Зн.в.). Їхні бурхливі гірські пороги люблять долати спортсмени. Цілющі джерела кличуть численних гостей у Карпати (М.в.).
У цьому краї живуть гуцули. Вони пишаються рідними Карпатами (Ор.в.).
Якби украінці як одна сім'я то на землі би ніколи не було би нічого поганого. Тоді би украінці не воювали би з один одним не сварилися. Украіна це дуже багата держава особливо грунтом. Німці були приіжджали з Німечини і забирали в украінців землю.Якщо би Украіна була як одна сім'я то би всі були в мирі та злагоді. Ніхто би не шкодив один одному. Якби комусь би щось треба було то люди би позичали. Це дуже добре би було якби Украіна була би завжди разом і щоб наша краіна ніколи не були пораненні. Наша краіні э дуже прекрасна, велика, та багата
Побачите, зрадієте, подякуєте.
Побачите квітку, зрадієте тваринці, подякуєте дівчині.
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
<span> Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. </span><span>Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. </span>
<span> Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. </span>
<span> Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. </span>
<span> У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. </span>
<span> Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. </span>
<span> Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі. </span>
