В усному мовленні розрізняють словесний і логічний наголоси. Словесним наголосом називається виділення одного з складів у слові посиленням голосу, збільшенням тривалості, зміною тону (підвищенням або зниженням). Один з цих способів, як правило, є основним, а інші відіграють допоміжну роль. У деяких мовах (литовській, сербохорватській, словенській, китайській, японській) наголошений склад виділяється зміною висоти тону. Такий наголос називається музичним, або тонічним.
В українській мові наголошений склад виділяється насамперед більшою силою голосу. Такий наголос називається динамічним, або силовим. Подібним способом виділяється наголошений склад у російській, білоруській, польській, чеській, болгарській, німецькій, французькій мовах, хоч сила наголосу в них і неоднакова. В українській мові наголос порівняно слабкий. Наголошений склад не різко виділяється з-поміж ненаголошених. Він мало зосереджує на собі видихової енергії, а тому її вистачає для повнозвучної вимови голосних і в ненаголошених складах.
Наголос в багатьох мовах закріплений за певним складом чи морфологічним компонентом. Такий наголос називається фіксованим, або сталим. Наприклад, у французькій, вірменській, турецькій мовах він падає на останній склад слова. У польській - на передостанній. Переважно на другому складі від кінця наголос також в італійській, іспанській і румунській мовах. Перший склад слова наголошується в чеській, угорській, фінській, естонській, латиській, шведській, норвезькій, датській, голландській. Здебільшого на перший склад припадає наголос також в англійській мові. У німецькій наголошується переважно корінь.
В українській мові, як і в російській та білоруській, наголос різномісний, або вільний. Він може падати в різних словах на будь-який склад: сОнце, водА, дІяти, варИти, віднестИ; вИкоханий, занЕдбаний, досконАлий, розповіднИй. Щоб знати його місце в слові, треба знати саме це слово. Український наголос рухомий, тобто він може пересуватися з одного складу на інший у різних формах слова, наприклад: веснА - вЕсни, кнИжка - книжкИ, землЯ - зЕмлю, дЕрево - дерЕва, вікнО - вІкна, робітнИк - робітникА.
Наголос в українській мові є додатковим засобом розрізнення слів і їх форм. Тільки за допомогою наголосу можна визначити лексичне значення слів у таких парах, як вИгода і вигОда, зАхват і захвАт, пОділ і подІл, пОра і порА, лІкарський і лікАрський, понЯтий і понятИй, похІдний і похіднИй, склАдний і складнИй та інших. Ще частіше наголосом розрізняється граматичне значення слів, наприклад: вЕсни, новИни, книжкИ, ниткИ, дерЕва, вІкна - називний відм. множини і веснИ, новинИ, кнИжки, нИтки, дЕрева, вікнА - родовий відм. однини. У ряді дієслів з допомогою наголосу розрізняється недоконаний і доконаний вид. Наприклад: відкликАти - відклИкати, перемірЯти - перемІряти, підсипАти - підсИпати, пізнаЮ - пізнАю.
Велична і невмируща слава України. В Хортиці у важкі роки, коли українську землю терзали татарські орди кримських ханів і польська шляхта, зародилася могутня Запоріжська Січ. Скільки подвигів і могутніх козаків зародила вона за своє існування! Одні з них це: Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай та Тарас Трясило. Але ще й було багато інших Безіменних героїв які примушували боятись татарських ханів, руйнували фортеці яничар та громили полки шляхетських загарбників.
Твір-опис "Осінь". Опис осеніОсінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. Восени красиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.Всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне.Осінь часто непогожа. За густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.Буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. Тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. Збирають урожай в полях, садах, городах. Потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. Голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. Холоднішає. Люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. З прощальними криками відлітають у вирій птахи. Відчувається, що скоро настане зима.Твір-опис осені (варіант 2)Одного разу вранці виходиш на вулицю й відчуваєш особливу прохолоду. От і осінь. Хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не пече по-літньому. І вітер якось по-іншому колише дерева. І небо змінилося - ніби стало ближче. Сонячне світло пом'якшало, пожовкло, воно більше не сліпить очі.Зате радують око осінні вбрання природи - жовте, багряне, золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яна суха трава. Ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, геть вкриті солодкими ягодами китиці винограду, рум'яні яблука а золоті груші у садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі...І повітря змінилося. Тепер воно наповнене новими осінніми пахощами - запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, стиглих яблук, осінніх квітів, винограду. У лісі пахне хвоєю та грибами. Повітря ніби стало чистішим - це зник запах розпеченого асфальту, влігся після дощу пил. Відчувається свіжість і прохолода.Осінь і звучить по-особливому. Шумить вітер, дощ дзвенить, шарудить опале листя. Вже не чутно літніх пісень цвіркунів, але як і раніше дзижчать бджоли й оси, ласуючи стиглими грушами та виноградом. Безтурботний літній цвірінькання птахів змінилося тривожними криками. Скоро птахи великими зграями потягнуться туди, де і взимку тепло.<span>Осінь - красива, мінлива й зовсім ненудна пора.</span>
Коли починається літня спека, я зі своєю сім'єю їду відпочивати в ліс. Розбиваємо на лісовій галявині табір, встановлюємо намети і кухню. Моя сім'я дуже любить активний відпочинок, тому такий варіант нашого відпустки всіх влаштовує. Батько у мене завзятий рибалка. Він ніколи не пропускає можливості посидіти з вудкою, в надії витягнути велику рибку. Це захоплення і прищепив мені, і моєму молодшому братику. А ще відпочиваючи в лісі ми дуже сильно любимо збирати гриби.
Там їх величезна кількість, починаючи від отруйних поганок і закінчуючи справжніми делікатесними грибами. Мама дуже смачно готує їх, перетворюючи страва з них справжній кулінарний шедевр.
Зараз я закінчую останню шкільну тиждень, намагаючись на відмінно закрити всі предмети. І вже через кілька днів ми поїдемо відпочивати. Мама заздалегідь підготувала всі речі, а батько дістав з гаража нашу човен і всі рибальські снасті. Батьки мої вже у відпустці, тому залишилося дочекатися моїх канікул.
Нарешті настав довгоочікуваний ранок, коли я усвідомив, що в школу мені більше не потрібно і ми можемо їхати на Оскіл. Забравши всі свої речі ми вирушили до машини і вже через десять хвилин на всій швидкості наближалися до місця нашого відпочинку.
Приїхали ми через дві години. Навколо панувала атмосфера відпочинку, долинав легкий спів птахів і дзижчання бабок. В лісі відчувався особливий аромат сосен, розігрітих на пекучому сонці. Помилувавшись природою навколо ми почали встановлювати свої намети. Встановивши свій табір, мама займалася приготуванням обіду, а батько готував снасті для установки гумки. Це не складне пристосування, яке складається з угорки та волосіні з гачками з червоною ниткою. На пляжі, перед обривом стоїть дерев'яна сижа, на яку ми встановимо снасть. Я і мій молодший брат буде на неї ловити. Через годину снасть була встановлена і залишилося тільки дочекатися часу вечірнього кльову. З братом я піду на рибалку до шести вечора, саме тоді починається жор окуня. А батько попливе на човні, в надії зловити щуку. З нетерпінням дочекавшись вечора, ми пішли на сиджу. Як же мені подобається ловити на гумку, адже на гачки чіпляється за кілька окунців відразу. Це дуже цікаве заняття. Половивши дві години, ми набили повний садок окуня, якого засолим і потім вийде смачна тарань. До восьмої години повернувся батько з великої щукою. Його радість переповнювала. Вислухавши похвалу від мами, ми повечеряли і відправилися гуляти по лісі. Так і завершився мій перший день відпочинку, а завтра нам належить поплавати на човні і похід за грибами.
