З прицерковного пагорба Михайлик катався на кориті.
“Джури козака Швайки” аналіз Жанр – Історико-пригодницький роман Рік видання – 2007 Тема «Джури козака Швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва Ідея «Джури козака Швайки» – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради
<span>Настя це символ України. Розумом, усіма можливими силами й засобами вона вела щоденну багатолітню, духовно виснажену боротьбу, звертаючи свої погляди в бік України, з постійною думою про допомогу їй. Не було нероздільного зв'язку з Україною, зі своїм народом. На недосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею , літературному й музичному обдарованню. Любов і надія стали тим порогом, що вберігав її особистість, не дав їй бути поглинутою османським оточенням. Вона була надзвичайно розумною, знала кілька мов.</span>
Доброго дня Пилипе Швайко Мене звати(Имя ) я про тебе ізналась прочитавши твіір джури козака Швайки Я побачила який ти був сміливий і теж хочу бути такою як і ти Ти мені дуже подобаєшься Як добре що ти такий турботливий та дбав про хлопців Ти дуже гарна людина бо захищаеш Україну
Автор «Слова…» осуждает эгоизм русских князей, раздоры и местническую политику. На примере похода на половцев Новгород-Северского князя Игоря показано, к чему приводит их нежелание отстаивать общерусские интересы. Игорь идет в поход на половцев один, никого не слушая, а потому и терпит поражение. Он самостоятельно отправляется в поход из-за славы, князь, безусловно, любит свою родину, но желание личной славы правит им, несмотря на то, что с самого начала его предупреждают о поражении многочисленные «знамения»: Солнце ему тьмою путь заступало; Ночь стонами грозы птиц пробудила, Свист звериный встал, Взбился див — Кличет на вершине дерева, Велит прислушаться… Но все же автор симпатизирует Игорю, ведь он действительно отважный, храбрый, настоящий воин, который готов умереть за землю русскую: Скрепил ум силою своею И поострил сердце свое мужеством; Исполнившись ратного духа, Навея свои храбрые полки На землю Половецкую За землю Русскую Но эгоизм и безрассудство князя, привели к междоусобной борьбе, поскольку князь заботится о своей чести больше, чем о чести родины.Слово о полку Игореве», без сомнения, является достоянием русской культуры. Оно отразило в себе главное бедствие своего времени – слабость государственного единства. Однако, важно отметить, что «Слово…» - удивительно поэтичное и глубокое произведение.
<span> Основа произведения – поход Игоря Святославича на половцев. С небольшими силами, «не сдержав юности», как о нем говорит летопись, от отправился в далекий поход. На мой взгляд, автор «Слова..» восхищается храбростью и смелостью Игоря, однако он слишком молод, и, возможно, этот поход был не совсем обдуманным поступком.
</span><span> Князь Игорь – истинный патриот, но, как известно, один в поле не воин. По-моему, поход князя на половцев стал тем событием в истории Русской земли, которое показало важность объединения государства.</span>
