"Хоча життя і не перев'язане красивою стрічкою, але все одно воно - подарунок". Життя - це дійсно подарунок, але дуже часто ми цим подарунком буваємо незадоволені, скаржачись на те, що він міг би бути набагато краще.
Менi дуже подобається вислів «смак життя». Останнім часом його дуже часто пов'язують з наявністю матеріальних благ, але я впевнена, що смак життя може відчувати абсолютно кожен, незалежно від кількості грошей у гаманці. Адже краса заходу сонця, залитого сонцем саду, співу птахів, дитячого сміху однакова як для багатія, так і для жебрака. Просто потрібно все це побачити, відчути й усвідомити, наскільки прекрасне саме життя. Потрібно цінувати кожну його мить.
Вражаюче, але найчастіше люди починають розуміти цінність життя, опинившись на краю смерті. То невже це необхідна умова для того, щоб зрозуміти, як це чудово, що ти ЖИВЕШ? Невже обов'язково відчути подих смерті, щоб почати любити життя просто за те, що вона в тебе є?
Так, життя не складається з одних тільки світлих моментів. Бувають в ній і темні дні. Але, врешті-решт, саме ви є художником і тільки від вас залежить, яких фарб буде більше на полотні вашого життя.
Я провела свои майские выходные так весело что,я их никогда не забуду.Сначала мы с семьёй поехали в поход там мы искали свежие подснежники, играли в разные совместные игры. Мне поход очень понравился!Потом мы поехали в в город на экскурсию по музеям.Я была очень удивлена стольким количеством музеев в одном городе.После этого мы зашли в кафе ,чтобы перекусить. далее мы проложили свой маршрут к парку развлечений.Это было круто. Родители обещали, что на летних каникулах мы ещё раз посетим все эти места и ещё много новых.Когда мы приехали домой,то я пошла гулять с друзьями и делиться впечатлениями.Я очень жду следующих каникул!
Сьогодні уранці я побачила золотисту осінь за вікном.Вона кружляла,немов падають маленькі сніжинки.Коли я вийшла на вулицю,стрибнула у кучу з листям.І почала гратися листям , як маленька.
<span>Цікаво в осінньому лісі.
Ось прилетіла маленька сойка.Сіла на трухлявий пеньок. Вона принесла у дзьобику жолудь. Заховала його для себе під коріння. Та руда мишка це побачила. Хитра, принишкла й чекає. Теж полює на здобич, як може.
Незабаром прийде зима, їсти буде нічого.</span>
