Давні корені мають українські думи. Вони доносять до нас спогади народу про героїчне минуле України та відданих рідній землі героїв. Одним із таких чудових творів, який зберігся до наших часів, є «Дума про Марусю Богуславку». Мені дуже сподобався цей твір, особливо образ головної героїні — Марусі Богуславки. Він видався мені цікавим і неоднозначним.
Доля Марусі була трагічною, як і доля багатьох українців періоду татарської навали. Українських дівчат часто забирали у неволю, і все життя вони змушені були служити загарбникам. Однією з таких дівчат і була Маруся Богуславка, серце і душа якої належали рідному краю і народові. Адже не забула вона християнських свят і «святий празник, роковий день Великдень». Побачивши в темниці сімсот козаків, які перебували у неволі вже тридцять років, дівчина вирішила допомогти їм. Спочатку вона нагадала їм про велике свято на їх рідній землі. Козаки засмутилися і почали проклинати бранку. Але Маруся пообіцяла випустити їх на волю. Отримавши ключі від свого пана, вона відчинила темницю і звільнила козаків:
Ой, козаки,
Ви, бідші невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте…
Вона просить звільнених бранців заїхати до її родини в рідне місто Богуслав. Вона не хоче, щоб батько «збував великих маєтків» і викупляв її. Минуло багато часу, і дівчина вже перейняла іншу віру «для роскоші турецької. Для лакомства нещасного». Але я гадаю, що не можна вважати, ніби Маруся « потурчилась, побусурменилась». Хоча її життя пройшло в неволі, але героїчний вчинок залишився в пам’яті народу і вилився в думі.
Василь бідний селянський парубок, наречений Марусі,сирота , працює свитником у місті.Він розумний , гарний,працьовитий і релігійний.
Маруся головна героїня, донька Наума Дрота,висока , прямесенька, як стрілочка,чорнявенька,очиці ,як тернові ягідки,бро-воньки , як на шнурочку, личком червона , як панська рожа,що у саду цвіте.
Відповідь A.
Кстате ето кр?
Тема:зображення Подолля, його чарівної природи.
Ідея:возвеличення краси рироди, гармонії з природою.
Художні засоби:
Епітети:балочка весела,хороші, красні села,срібним маревом,лани золотії,Бори величезні, густії,ярочки зелененькі,Стежечки маленькі.
Порівняння:Перевиті, мов стрічечки.
Жанр:(здається, інтимна лірика)
Розмір: тристопний амфібрахій.
Здається це так?
<span>Тут були у мисці сливи.</span>
<span>Де ви їх поділи?</span>
<span>А ми з татком, - каже хлопчик, -</span>
<span>Ввечері поїли.</span>
<span>А три кісточки лишили</span>
<span>Ви кому? Для мами?</span>
<span>Я лишив, бо татко сливи</span>
<span>Ковтав з кісточками.</span>
