Г, тому що перед "мій брате" має стояти кома, оскільки це звертання
Великий)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Безрадісний
безмежний
безшумний
безжальний
безсердечний
безцінний
безлюдний (можливо)
безводний
"Українська пісня - це геніальна поетична біографія українського народу,"- писав Олександр Довженко. І, справді, протягом віків українці творили багатющу народнопоетичну спадщину, яку шанують у всьому світі. "Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ-музикант - це українці,"- говорив Петро Чайковський.
Пісня завжди живила дух народу, надихала на боротьбу і мирну працю. Звучить вона і всюди в світі, куди закинула наших співвітчизників доля, єднаючи велику українську родину.
Тож хай і нині українська народна пісня звучить у наших оселях,зігріваючи дешевним теплом наші серця.
2. Два кілограми, перед п'ятдесятьма слоненятами, до трьох вовків, після дванадцятої години, із сімох зайців, у сорока п'яти тигрів, близько двохста тридцяти дев'яти антилоп, за півтора метри.
Мамо, а куди ми йдемо?
- Ми йдемо, доню, на прогулянку до прекрасного місця - нашого парку.
- Ой, як гарно. А що ми там робитимемо?
- Будемо дихати свіжим повітрям, фотографуватися.
- Тату, а можна там покататися на атракціонах?
- А ти не боїшься, дитино?
- Ні, мені дуже хочеться.
- Якщо хочеться, то будеш кататися.
- Ура! Як добре! Мамо, а хочешь зі мною?
- Добре, донечко. Ой, дивись яка білочка пробігла. Бачиш?
- Так, так, бачу, он вона на дерево пригає. Дивно так, вона така спритна.
- Вона така, бо людей боїться та багато часу шукає собі їжу, тому їй потрібно багото пересуватися.
- А я не хочу, щоб вона мене боялась. Дай мені горішків, я її кормити буду.
- Дивитсь, сонечко, вона тебе не боїться. Як гарно!
- Тато й мамо, мені так подобається. Давайте сюди приходи часто.
<span>- Добре, доню, а зараз ходімо далі.</span>