Ми(іменник) підемо(дієслово),де трави(обставина) похилі(означення),де зорі(обставина) в ясній(означення) далині(обставина)(,і карії(означення)очі(додаток), і рученьки(іменник) білі(означення) насняться(дієслово) мені(додаток).
Дивіться коли слово закінчується на букву З то слово доконаного виду, а коли на Р то недоконаного виду
Наприклад: що зробив, що зроблено - це доконаного
Що роблю, що робитиму - це недоконаного.
Букв 6, звуков 6:
б →
[б'] — согласный, парный мягкий, парный звонкий
е →
[и] — гласный, безударный
р →
[р'] — согласный, парный мягкий, непарн. звонкий, сонорный
ё →
[о] — гласный, ударный
з →
[з] — согласный, парный твердый, парный звонкий
а →
[а] — гласный, безударный
Мені доводилося бачити веселку. Вона дуже гарна. Уявляєш дівчинку-всесвіт, котра перекинула над землею коромисло, бо збирається принести повні відра радості. А коромисло те яскраве та кольорове. І порядок тих семи кольорів завжди незмінний: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Всі захоплено розглядають її. А появляється веселка коли сонце яскраво світить після дощу.<span> Вона приносить радість у наші серця. Недаремно її називають веселкою.</span>