[йевангел'ійе] - наголос на а, другий е наближений до и.
[корсун'с'ка] - наголос на о.
<span>За характером граматичного зв'язку між частинами складні речення поділяються на складносурядні і складнопідрядні:
складносурядне Стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (М. Івченко)
складнопідрядне Я знову згадав ті хвилини, що душу п'яніли мою (В. Сосюра)
Складносурядне речення- це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників: Завірюха стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж (І.Драч) .
Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності:
розділовими: одиничними або, чи, хоч, повторюваними аби… аби, чи… чи, хоч… хоч, то… то, не то… не то;
єднальними: одиничними і, й, та (в значенні і) та повторюваними і…і, ні…ні (ані…ані);
протиставними а, але, та (в значенні але) , проте, зате, однак.
приклади
розділовий Або я піду звідси, або вона стане іншою
єднальний Подув вітер - і ліс радісно загомонів
протиставний Надворі дощ, а тут сухо і тепло
У складносурядних реченнях може виражатися: одночасність дій, подій, явищ, станів (І ми співали, і вони з нами також) ;
послідовність дій, подій, явищ, станів (Хтось відчинив двері, і ми зайшли у кінату) ;
причинно- наслідкова залежність між діями, подіями, явищами, станами (Дощ пройшов- і Київ зазеленів) ;
У складносурядних реченнях з протиставними сполучниками може виражатися:
зіставлення дій, подій, явищ, станів (На клумбах горіли маки, а левкої ще тільки розпускалися) ;
протиставлення дій, подій, явищ, станів (Чорні хмари стояли над містом, але дощу ще не було) .
У складносурядних реченнях з розділовими сполучниками може виражатися:
взаємовиключення дій, подій, явищ, станів (Чи ви мене не чуєте, чи, може, ще не прокинулися?). ;
чергування дій, подій, явищ, станів (Мене то кидало в жар, то проймало холодом) .
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Складнопідрядне речення- це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова.
Одна з частин складнопідрядного речення є головною, інша- залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання.
Напр. : Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І.Цюпа) - для чого посадив?
Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види:
складнопідрядні речення з підрядними означальними;
складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними;
складнопідрядні речення з підрядними обставинними.
приклади
підрядне означальне Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П. Карманський)
підрядне з'ясувальне Щасливий, хто сни має милі (Л. Українка)
підрядне обставинне Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків (М. Сингаєвський)</span><span>
</span>
<span>Драматична поема складається з 5 дій. Зображуються 30-ті роки XI століття у Києві. Править Ярослав Мудрий. Він і стає головним героєм поеми. Крім нього, героями поеми є дружина Ярослава Мудрого Інгігерда-Ірина, діти — Єлизавета, Анна, Володимир, норвезький витязь Гаральд, Микита, монах Сильвестр, жителі Києва Журейко і Милуша. </span>
<span>В образі Ярослава Мудрого втілений ідеал мудрого правителя, що в усіх справах керується державним розумом та вимогами майбутнього. Він карає посадника Коснятина за те, що той сіє сварки по руській землі. </span>
<span>Князь же прагне єдності між князями. Він прагне зберегти могутність Київської Русі. Ті ж державні інтереси змушують його віддати доньку Єлизавету за норвезького витязя Гаральда, хоча вона і не хоче кидати рідну землю. Але такі шлюби зміцнюють силу держави. </span>
<span>Своїй дружині князь Ярослав не прощає спроби підняти заколот проти чоловіка і відправляє її до монастиря. </span>
<span>Сам же він, хоч уже й немолодий, стає на захист рідної землі під час нападу печенігів. Поряд з таким розумним та могутнім володарем змінюється і вдача Інгігерди, яка теж переймається патріотичними почуттями. </span>
<span>Микита приїжджає до Києва, щоб помститися за свого батька Коснятина, якого Ярослав наказав кинути до темниці. Але він не квапиться з помстою, спочатку хоче зрозуміти Ярослава. Микита бачить розум та справедливість володаря і прощає його, чим викликає гнів земляків-новгородців. Хлопець працює переписувачем у княжому теремі і закохується в Єлизавету. Та дівчині судилося вийти заміж за чужоземця і поїхати з країни. </span>
<span>Звістка про смерть батька знову навертає Микиту на думку про помсту. Він іде з Києва, мандрує світом, потрапляє до Норвегії, звідки привозить молитовник своєї коханої, яка не змогла жити у чужій стороні. </span>
<span>У боротьбі з печенігами Микита гине. </span>
<span>Патріотами рідної землі є також Милуша і Журейко — двоє закоханих. Уперше вони з’являються на сцені, коли Журейко приходить до Ярослава вимагати справедливості. Варяг Турвальд убив брата Милуші, що обороняв сестру, яку воїн хотів скривдити. Журейко вимагає покарання. Але Ярослав, керуючись інтересами державни, відпускає варяга. Журейко сам карає злочинця і тікає з Києва. Повертається він для того, щоб забрати з собою Милушу, але дізнається про змову проти князя і поспішає його попередити. Тепер він наживає собі інших ворогів, хоч і помилуваний князем. Журейко знову змушений тікати. Він кличе з собою Милушу, та дівчина воліє залишатися на рідній стороні. </span>
<span>Тільки втративши кохану, Журейко вирушає з Києва, щоб під час нападу печенігів привести у рідне місто новгородців. </span>
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)<span> </span>
<span>Драматична поема "Ярослав Мудрий" сповнена почуття патріотизму, яким наділені всі головні герої твору. </span>
<span>Ярослава Мудрого зображено державним діячем з холодною, розсудливою головою та добрим серцем. Він вірить у великі можливості своєї держави і свого народу. Але іноді образ його подається надто ідеалізовано, що позбавлено звичайної життєвої логіки. </span>
Ребенок полностью прав будет правильно и так и так
У словах з подвоенням коли воно є наслідком подовження приголосних звуків існує подвійний перенос наприклад жит-тя, жи-ття.