Юра, Ира, Юля, Оля, Зоя, Ася, Ева, Майя
Її розповідь була гарна й сумна водночас.Оленка розповіла, що дідусь Василь втратив свою руку , коли рятував свого молодшого братика від пожежі. Кілька десятків років тому, будинок , де жив дідусь, спалахнув, внаслідок короткого замикання. В цей час там був малий Максим, що грався іграшками.А Василь Іванович вийшов за хлібом до магазину, а коли прийшов , то побачив велике скупчення людей і густу завісу сірого диму перед його будинком. І він, згадавши , що вдома залишився брат, кинувся рятувати Максима, проте отримав безліч опіків,а ліву руку довелося ампутувати.Певно, нелегко йому довелося.Зате , Василь Іванович й Максим Іванович залишилися вірними друзями й до сьогодні.А дідусь саме чекає на приїзд брата.Цю історію він сам їй розповів, коли дівчинка допомагала йому по господарству.
А я от сиджу зараз, і мене огортає водночас відчуття суму й гордості за те, що не врятували дудісеву руку і за те, що ще є на світі хоробрі , самовіддані люди , які не бояться ризикнути власним життям заради життя іншого.
Примітка.В кінці не дуже гарно вийшло . Можна було б написати про Велику Вітчизняну, проте, я вважаю, що це занадто банально.
З поля дув холодний вітер ,і жовте та червоне листя падало з дерев.
Найчастіше в мовлені антоніми вживаються для порівняння когось або чогось, і використовуються в реченнях парами. Наприклад: Он, дивися, Михайло й Василь, рідні брати, але один такий високий, сильний, а другий дуже слабкий, та й зростом не вдався, дуже ж бо низький.
Або ще - ці крнкурсанти не рівня один одному, в першого сильний голос. а в другого слабкий, ледве чутний.
Одна дитина була добра, з усіма ділилася за можливістю, а друга жадібна - навіть те, що її не треба ніколи нікому не віддавала.
Також багато антонімів можемо побачити в народній творчості.
