у народі є прислівя: справжніх друзів пізнаємо у біді.і це справді так!як багато осіб вже переконалися у цьому.багато із нас думає,що ми маємо безліч друзів,але чи вони найкращі друзі??коли нам добре живеться то і друзі до нас горнуться,але тільки но з нами станеться якась біда то і наші ,,друзі,, десь зникають.В добрий час і друзі є,знайдеш їх багато,хоч одного у лихий спробуй відшукати.тож,спробуймо перше переконатись і відшукати того насправді справжнього друга,який ніколи не залишить нас у тяжкий час у нашому житті:)
<span>Багато людей з великим задоволенням допомагають дітям і абсолютно незаслужено залишають без уваги людей похилого віку. Психологи пояснюють це побоюванням старості - вона у свідомості молодих людей асоціюється з чимось негативним. Ось вони і намагаються не помічати проблем літніх, щоб свідомо віддалити себе від «страшної» старості, щоб не бачити, що може статися з ними через кілька десятків років. Страждають від цього і самі люди похилого віку - вони відчувають себе непотрібними, практично ізгоями - і це для них гірше, ніж бідність і хвороби.</span>
Мені здається, що демонстрація почуттів насправді говорить про їх відсутність, бо спражнє почуття не потребує оцінки інших. Воно лише для двох.Говорять, що кохання, яке проходить перевірку випробуваннями, здатне робити неможливе.Бо любов – це самозречення. Кохання - одне з найпрекрасніших почуттів, яке важко описати. Лише коли бачиш прояви його в житті, саме у вчинках, а не у словах, то розумієш, що кохання існує. На мою думку, саме кохання творить світ у всіх його найкращих проявах. А іноді робить неможливі речі.<span>У кожної людини є своя відповідь на питання ”Яке воно, справжнє кохання?” </span>
Забуття-Безсмертя, пам'ять. Забувати- Пам'ятати.