Стюардеса або стюард (бортпровідниця, бортпровідник) - спеціалісти рядового складу на водних суднах і повітряних лайнерах, що виконують роботи з обслуговування пасажирів. У вересні 1998 року на асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО представники всіх держав погодилися вважати, що наявну офіційну назву професії стюардеса і стюард - Flight Attendant (букв. переклад - "льотний помічник") слід замінити на Cabin Crew (букв. переведення - "екіпаж салону лайнера") для того, щоб підвищити роль і статус цих фахівців у забезпеченні безпеки на борту повітряного лайнера.
Основне завдання бортпровідників - зробити все можливе, щоб пасажирам на борту авіалайнера було комфортно, і при цьому - простежити за дотриманням пасажирами правил техніки безпеки. Бортпровідники відповідальні за безпеку пасажирів впродовж польоту, а в разі ЧП зобов'язані надавати пасажирам допомогу.
Стати стюардесою може далеко не кожна дівчина. Кандидати повинні відповідати значному переліку параметрів: вік - 21-30 років, зріст - 164-175 см, вага - 54-65 кг, приємної зовнішності, правильної постави, відсутності різних дефектів - шрамів, опіків, а також татуювань та пірсингу на видимих частинах тіла.
Окрім фізичних параметрів, оцінюються особисті риси і комунікативні здібності. Претендентові також необхідний диплом про вищу освіту - в окремих випадках можуть зробити виключення для студентів останніх курсів– знання російської, української і англійської мов. Також авіакомпанії звертають увагу на громадянство (воно має бути українським) і відсутність судимості.
При працевлаштуванні конкурс зазвичай складається з трьох етапів: співбесіди, психологічного тестування і медкокісії. В ідеалі, кандидати повинні бути привітними, урівноваженими і абсолютно здоровими.
<span>Відбір кадрів</span>
<span>Справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. Вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. Ця люди</span><span>на вміє творити. Не важливо, що. Але те, що вона робить, завжди естетично виразне. Вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя.</span>
<span>Не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. Бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. Її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.</span>
<span>Часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». А чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? Для мене це Людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. Вона повинна творити добро. І не тільки в умовах лихоліття. Хіба мало випробувань в</span>
До двох мільйонів сто дев`яносто двох тисяч вісімсот тридцяти семи додати вісімдесят чотири.
На луках. Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, Жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…
Дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. І я ніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує цим казковим світом під назвою Природа.