Джерелом художньої образності є оточуючий світ, який освоюється в різних формах, що нарощує рівень його людськості. Поряд з мистецтвом чи не найпотужнішим способом такого олюднення виступає наука. їх співставлення має давню традицію, що сформувалась на ґрунті порівняння їх пізнавальних можливостей. Між полюсами їх ототожнення і протиставлення окреслились різні підходи.
Перш ніж було з'ясовано, що пізнання в мистецтві не є виключно формою здобування знань, а специфічність художніх і наукових пізнавальних засобів свідчить про їх самодостатність, питання вирішувалось "технологічно" - через порівняння гносеологічних моделей: "почуття - образ" / "думка - поняття", суб'єктивність / об'єктивність, емоційна насиченість / емоційна нейтральність, особистісна позначеність продукту / знеособленість отриманого результату тощо. Сьогодні воно трансформовано у проблему художнього мислення, що вивчається естетикою як процес формування особливої - образної - картини світу. Головна її специфіка полягає в тому, що збагнутий смисл обов'язково позначений відношенням до нього. Виражаючись через переживання, це відношення спрямовує людину на певний шлях взаємодії із сущим та на його перетворення.
1. Блакитна дитина2. Оля Чровжова3. Яблука дядька матвія4. Мрії пмро козацтво5. Зоопарк сина Василя Колоргойди6. Авторитет за поїдання жаб7. Галина Іванівна8. Павло Степанович9. Сладна наука Алгебра10. Віктор Петрович11."Секрет"12. Федір Бурлака13. Вдала допомога в справах сердечних14. Літо прекрасне15. З сергійком за раками16. Гадюка<span>17. Ні раків, ні відра</span>
Повість Сіроманець, чудовий приклад, щоб показати, що Добро завжди перемагає Зло!
У Сашка та Сіроманця не завжди виходило обламати Чепіжного, але все таки вони справлялися)
