У 5 реченні допущено помилку. Прикладка зі сполучником як тут не повинна відокремлюватись, бо тут немає причини, а замість -як- можна сказати -у ролі: Він був відомий у ролі людини широких мистецьких смаків.
Ці слова не мають перевірних , а тому їх написання потрібно запам'ятати у орфографічному словнику.
Прийшла весна до мене в гості. Не мов ясненьке сонечко. Розпустила свої шати із співів птахів.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф) : б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р) , який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.
<span>Душі не чути – самовіддано любити.
</span><span>Пекти раків – червоніти.
</span>Чухати потилицю – задумуватися.
<span>Підсунути свиню – зробити неприємність.
</span><span>Наливатися кров’ю – червоніти від злості, напруження.
</span><span>Сісти на голову – знахабніти.
</span><span>Відвести душу – довіритися.
</span><span>Продавати зуби – сміятися.
</span><span>П’ята колона – зайва допомога.
</span><span>Ганяти вітер по світу – ледарювати.</span>
