До Оленки додому прийшов гість. Оленка.насупившись . спостерігала . як уся родина метушилася навколо товстого чоловіка. лисого .але з тоненьким хвостиком <u><em>з сивого волосся на потилиці .Його посадили на почесне місце в кухні. Спочатку годували вінегретом. Тоді частували чаєм.</em></u>
Родина-підмет
збиралая і святкувала - однорідні присудки
наша-додаток
завжди-обставина
у хаті -обставина
бабусиній-означення
різдво-додаток
Наближення грози відчувається заздалегідь.
Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей чи безсоромно вкрав зі столиків відкритих кав’ярень. Дівчата на вулицях притримують свої легкі сукні, затуляють обличчя від пилу. І чим дужчий вітер, тим ближче дощ.
Потім десь удалечині чується перший рокіт грому. Люди поспішають ховатися у приміщення. Навіть птахи завмирають на деревах. Повітря стає все важчим. А за кілька хвилин уже видно тонкий струмок яскравої блискавки, що розколює темне небо. Гримить грім – усе ближче й ближче. Наступна іскра блискавки сполохує вже зовсім поруч – і чується тріск у електричних проводах, що висять над вулицею.
С першими краплями дощу напруга в повітрі спадає, стає легко дихати, віє прохолодою і свіжістю. Навкруги розтікається приємний аромат мокрої землі. Гримить усе частіше й ближче, і вулиці пустіють… Зараз почне свій дикий танок неприборкана стихія.
Пройшла гроза. Уся природа нібито заново просипається. Промінь сонця пробивається крізь чорні хмари. Та зовсім скоро стане зовсім світло Після грози пахне чистотою та свіжістю,
Прикметник від слова мати -(який?)маттин
Кавказький;калушський;норвезький;одесський; пражський; товариський; парубський;козацький.
1) На день народження мого друга Степана,ми iли пражський торт.
2) Одесськi люди,дуже привiтнi.