Важкий характер мого друга,зіпсував настрій моїм знайомим.
Сьогодні я попав під гарячу руку свого татуся.
Буду я рослинам і тваринам вірним другом! росповидне
Краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум)
Як на мене, то це прислів'я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи (вона поруч із нашим домом), їв, грав на комп'ютері. А коли батьки цікавились моїм навчанням, казав, що все добре, що домашнє завдання я вже зробив. Вечір минав мирно і спокійно. Мені навіть дозволяли гуляти із Сашком — моїм другом і сусідом.
Спочатку моє велике ледарство, як-то кажуть, сходило з рук. Але так не могло довго тривати. Після батьківських зборів мама прийшла засмучена і мало не плакала. Мені стало жаль її і я вирішив узятися за розум. Проте виявилось, що я багато пропустив і багато чого не розумію. "Так, — сказала мама. — Краще маленька справа, ніж велике ледарство." І допомогла мені першого разу виконати все домашнє завдання. Як же я здивувався, коли наступного дня отримав хороші оцінки. Виявилось, що я здібний.
Отже, навіть найменша справа краща за велике ледарство. Тепер я намагаюсь не ухилятися від уроків. А то як би не довелось продовжити контракт із 5 класом ще на рік!
вот
Жартівлива
розповідь про комп’ютер
На
одному, заваленому всякими дрібницями, столі жив собі старенький Комп’ютер, якого я просто називав Комп. Він був дуже стомлений
і виснажений працею, майже весь зелений від неї. Ось одного разу він перестав
мене слухатись, щось бубнів собі, бубнів, а на мої запитання нічого не
відповідав.
Спочатку
я подумав, що все це через сміття навколо Компа, тому я прибрався і зробив йому
навіть чашечку кави. Але він все одно не хотів зі мною розмовляти. Потім я
подумав, що щось трапилося з його доброю помічницею Клавою, але вона не знала,
чому Комп перестав слухатися. Тоді я підійшов до його приятеля Принтака, але і
він зовсім не володів інформацією.
Я засмутився,
що ж тоді робити. Може треба добавити вітамінів в його денний раціон, може
гігів не вистачає? А може він з глузду з’їхав та в нього його вінда полетіла? Що я тільки не перепробував – нічогісінько
не допомагало.
<span>О,
ідея! Я повинен у нього попросити вибачення. Я так і зробив, перепросив його,
перевантажив – і все знову запрацьовало!
Відтоді я зрозумів, що й Компу потрібна невелика відпустка та відпочинок.</span>
ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ
На полі осідає сніг, а під ним дзвінко дзюркотить вода.
Проте ще можна ходити по снігу, бо вночі він твердіє від
гостренького морозцю.
Але ось удень війнув вітер, хмари закрили сонце, і по-
сипалася з неба шорстка крупа. Через півгодини – зно-
ву тепле сонце. А потім задріботить косий дощ з мокрим
снігом. Так змінюється погода разів десять на день. Оце
і є він – березень місяць. Перший примхливий* місяць
весни.
Двадцять першого березня день дорівнює ночі. День
триває дванадцять годин, і ніч – дванадцять. Це – весняне
рівнодення. Після цього день починає збільшуватись. Аж
доки не настане літнє рівнодення.
У березні все починає оживати. Уже на багатьох дере-
вах бруньки блищать, мов вичищені. Вони потроху набу-
хають. Ось-ось зацвітуть ліщина, береза, вільха. А потім
з’явиться листячко – ніжне, пухнасте, липке...
У березні вперше можна почути жайворонка. Він зали-
вається нестримною радісною піснею на такій височині,
що його не видно зовсім. Жайворонок вітає всіх з весною!
Десятки птахів ллють свої пісні з високого неба. Потім
опускаються на сухий горбик, але й там не можуть відра-
зу замовкнути. Які чудові співаки! Повертаєшся додому з
поля, ніби побувавши на концерті славних майстрів співу.
А шпаки прилітають разом з жайворонками. Вони не-
гайно займають свої квартири і ну славити піснею весну!
Чорні, ворухливі, непосидючі! Вони співають голосами
багатьох пташок і працюють з піснею. Уже тягнуть у свої
хатки тоненькі прутики, волосіння, пір’ячко. Незабаром
самичка покладе перше яйце...
На заливних лугах, на калюжах і озерцях, залитих
водою поверх криги, відпочивають зграї заклопотаних ди-
ких качок. Спиняються на перепочинок тисячі північних
гусей. Десь у височині курличуть перші ключі журавлів.На луках, на сухих горбиках, у першій половині березня
з’являються чубаті чайки. Вони по-весняному кигичуть,
перелітаючи з одного сухого горбка на другий, і парами
грають у повітрі, у чистому, блискучому весняному уборі.
Прийшла весна, прийшла красна!
