Я дуже люблю нашу народну українську мову, гнучку, цвітисту й таку м'яку. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів... Надзвичайна мова наша також є таємницею. У ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: у ній що не звук, то подарунок, усе крупне, зернисте, як самі перли. У нашій мові стільки ніжних, сердечних, пестливих слів: ясочко, зіронько, серденько, квітонько.
Снігурі на зиму залишаются у рідних краях.
Кравець робить людям хороші речі.
Швець ш'є різні гарні речі.
н тисяча дев"ятьсот двадцять перший
р тисяча дев"ятьсот двадцять першого
д тисяча дев"ятьсот двадцять першому
з тисяча дев"ятьсот двадцять першого
о тисяча дев"ятьсот двадцять першим
м (на) тисяча дев"ятьсот двадцять першому
Слово <span>сміюся переноситься ось так:
</span><span>смі-
юся</span>