Ліс... Як красиво і затишно в лісі у будь-яку пору року. Скільки прекрасного і корисного можна побачити у ньому. Але найголовнішою принадою лісу є те, що він багатий на дари. Наприклад, як тільки приходить літо, у лісі починають достигати суниці. Солодкі, червоні і дуже корисні ягідки, з яких можна зварити дуже смачне варення. А ще вони є лікувальними. Навіть їхні листочки можна зривати і засушувати, а взимку ласувати смачним і корисним для здоровя чаєм. А от в серпні, достигає ще одна смачна ягода - ожина.
А от восени, усі люди ідуть по такі дари лісу, як гриби. І опеньки, і маслята, і лисички, і ще багато-багато інших грибів можна знайти в наших лісах. А ліщина? Вона також є дарунком лісу. Та крім їстівних дарів, у лісі можна назбирати багато лікарських рослин, які стають у пригоді в будь-яку пору року. А ще, квіти, скільки прекрасних і незвичайних квітів зацвітає у лісі весною чи літом. А дерева, вони також є дарами, адже дерева використовують для виготовлення меблів, паперу і ще для багатьох інших цілей. Одним словом можна сказати, що ліс - це суцільні дари.
Багатьох (чого?) народів. Числівник+ іменник. Просте, числівникове. Головне слово- багатьох, залежне - народів
На початку весни зелену природу напуває талий сніг. Згодом він зникає, а із землі тягнуться до неба молоді паростки. Сонце піднімається високо над горизонтом. Його проміння тепліше зігріває усе навколо. Випаровує останні краплі води. Посуха сушить рослини, не дає ім рости. Він розчинить мінеральні солі. Рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом. Навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.
-Привіт, любий метелику! З чим нас прийшов?
-Прийшов я до вас, щоб сказати про весну довгождану! Скоро все-все зацвіте, розквітне, скоро з'являться промінчики сонця та трава проросте.
-Ой! Це ж скоро й квітковий будиночок зацвіте!
-Зацвіте красивим білим-білим цвітом.
Ответ:
Мистецтво... Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину — то це навіки. Отака вона сила — сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця.
Серед музичних творів мені найбільше подобається "Місячна соната" Бетховена. Бетховен був геніальним композитором, тонким ліриком, умів майстерно передавати звуками те, що відчувала його переповнена образами, зранена переживаннями та нещастями душа.
Глибоким ліризмом сповнена "Місячна соната" Бетховена. Ніжно звучить музика, але де-не-де чуються насторожені звуки. Вони ніби віщують негоду, що наближається. Я відчуваю звуки спочатку тихі, а далі все сильніші, гучніші. І ось вже буря. Уявляю, як над морем потьмарилося небо, закривши свинцевими хмарами срібний місяць. Як великі лавини злітають вгору, вдаряються об каміння і розлітаються тисячами краплинок. Сила звуків наростає, і перед моєю уявою постає розгніване море, справжня буря на морі... Громові розкати чуються в музиці. Вона зривається з клавіш і летить вдалину, наповнюючи мою кімнату стогоном. Та враз громовиця зникає, і знову звучить мелодія. Знову ллється місячне сяйво в душу і звучать затихаючі тривожні звуки.
