Граючи з котом, я забув про уроки.
роблячи вправу, я слухав музику.
сидячи на уроці, мені було нудно
граючи з друзями, я гарно провів час.
бігаючи на фізкультурі, я підвернув ногу.
<span>Привіт!
- Привіт, як справи?
- Добре. Як гадаєш, на цих вихідних куди підемо? В кіно чи в парк до хлопців?
- Давай у кіно. Гадаю, там проведемо час краще.
- Добре...А ти уроки вже зробив?
- Поки що, ні. Але гадаю, що час ще є. А ти?
- Ні. Не зараз, буду готуватися до вихідних.
- Добре. До завтра тоді.
<span>- Бувай.
</span></span>
Моя бабуся — це неймовірно щира та добра людина, без якої я не уявляю свого життя.
Її обличчя вже вкрилось зморшками, особливо навколо губ та очей, адже вона, скільки я себе пам"ятаю, завжди посміхалась, що там не було б. Вона ніколи не втрачала оптимізму, та завжди стверджувала, що посмішка — це найкраща збоя проти поганого настрою. Лиш один погляд її зелених очей мотивує тебе ніколи не здаватись, а теплі, ніжні обійми рук — стали найкращою підтримкою при негараздах.
Я завжди відчуватиму всю її любов, пригадуючи, як колись її губи виспівували ту ніжну колискову про білих птахів.
А я відчуваю, як тріпоче моє серце, коли я згадую її образ, коли, перебуваючи в її оселі, читаю їй книги, розуміючи, що вона щаслива, коли я поряд.
Бабуся для мене — це найрідніша людина, яка навчила мене любити весь навколишній світ.
Антоним для слова простота складность
