-Привіт Анно та Насте.
-Привіт Миколо.
-у мене сьогодні День Народження і Вас запрошую.
-О,дякуємми обов‘язково бедем.А окотрій годині і куда нам прийти.
-Моє День Народженгя відбудеться в кафе «Співочому» о 17:00.
- О,дякуєм ми обов‘язково бедемо.
Коли Миколо пішов дівчата почали розмовляти між собою.
-Насте,а що ми подаруємо Миколі?
-Я ще не знаю,можливо,настільну ігру?
- Так це хороша ідея,але мені здається в мене є краща ідея.
- Це добре,але яка саме?
-Оскільки Микола великий цінитель книг,давай можливо йому подаруємо книГу?
- Так звісно,книга-це завжди хороший подарунок,особливо для цінителів книг.
-Домовились,а яку саме будемо купувати книгу?
-Я знаю давай подаруємо йому книгу «Тереодори з Васюківки»Він дуже любить цього автора мені ,здається що йому сподобається.
-Так,звісно.
Поговоривши дівчата пішли купувати книгу
для Миколи та вирушили на свято.
-Миколо,Вітаємо тебе з Днем Народження,ось наш подарунок тобі.
Коли Микола розгорнув подарунлк він дуже зрадів,оскільки це був його улюбленний автор і подякував дівчатам
-О,дівчата мені дуже приємно,я завжди мріяв про цю книгу,Ви здійснили мою мрію
-Ми раді,що тобі сподобалось.
Потім почалося свято,і у віечері дівчата попрощавщись вирушили додому
-Дякуємо тобі Микола за свято,ми уже бужемо йти додому,ще раз Вітаємо тебе!
Дякую дівчата,мені дуже приємно,що Ви до мене завітали та порадували мене.
-І тобі дякуєм,Пока.
-Пока,до зучтрічі.
1)А Перше
2)В четверте
3)Г прикладкою
<span>Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X,
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.</span><span>З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.</span><span>Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!</span>
Я часто задумуюсь: з чого починається Батьківщина? З будинку, в якому я виріс, з теплих рук матері, які мене обнімають і пестять, з суворого погляду батька, коли я вчився тримати в руках ложку, щоб їсти? Чи від сонця, дивитися на яке неможливо, і вона проявляє себе тільки червоними сполохами на закритих повіках, або сонячним зайчиком, які бігають в зеленому листі дерев? А може, з нескінченного неба – перекинутої блакитний чашки, і зірок, які ведуть крізь ніч навіть самого заплутавшего мандрівника?