Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку — теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів.
Культура мовлення — це духовне обличчя людини.<span>
Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм.
</span><span>Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.
</span><span>Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу.
</span><span>Треба активно розвивати своє мовлення.
</span><span>Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення.
</span>Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи, зрозуміле і легко сприймається.
<span>Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.</span>
<span>
</span>
Хвовались,умостилася,сплять,згорнувшись,заснув-дієслова у тексті.
Вечірній час і тепло ,ось про ,що думала дівчинка,коли замріяно дивилася у вікно.А там йшов дощ уже другу години,дуже сильний та холодний .Погода здавалася на перший погляд жахливою та неприємною.Але чи справді це так?
Дівчинка прислухалася і щось почула крізь відчинене вікно,вона чула дивні звуки.Вона ще не знала,але це була музика дощових крапель,коли уже мама їй розказала про таку незвичайну музику дівчинка.Ця мелодія могла дати відповідь на багато запитань,та розказати багато чого цікавого,але після себе вона залишила ще більше питань і загадок.Але все ж кожного вечора,коли йшов дощ, дівчинка тихо сиділа ,і замріяно слухала,як музика дощових крапель розповідає їй все все.
Споріднені слова: Сіль, сольний, сільце, посолити, сільничка.
Корінь сіл. У словах сольний і посолити буква і чергується з буквою о, тому не посілити, сільний, а посОлити, сОльний.