<em>Наш рідний Львів - це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.</em><em>Площа Ринок вибудована ще в 14 столітті німецькими ремісниками характерним їм способом містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.</em><em>Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки площу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну конкуренцію людської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама.</em><span><em>Повноправними господарями на Ринку від початку 19 століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси.</em></span><em>З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, до тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо.</em><em>Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще.</em><em> </em>
Попереду стоїть здоровенна гора.
Моє улюблене заняття. Твір-роздум
У мене багато занять, які мені дуже подобаються - мабуть, як і у більшості людей. Як я можу судити за моїми власними спостереженнями, рідко буває так, що комусь подобається тільки одне заняття, і більше нічого. Мені подобається ходити в кіно і читати книжки, грати в комп'ютерні ігри і слухати музику, не кажучи вже про спілкування з друзями, як по інтернету, так і особисто. А ще я дуже люблю подорожувати і ходити в походи на кілька днів, з наметами.
Але є заняття, яке я люблю найбільш за все. Це - малювання. Я малюю з дитинства, і доволі непогано. Педагоги зі студії, де я займаюся, хвалять мене і кажуть, що я обдарований. Мені навіть порадили поступати у художнє училище після школи. Я ще остаточно не вирішив, чи буду я художником, але вчитися скоріш за все буду. Мені дуже подобається малювати і олійними фарбами, і пастеллю, і аквареллю, і олівцями. Я непогано малюю портрети і натюрморти, але більш за все люблю малювати пейзажі. Де б я не був, я завжди запам'ятовую місця, які я б хотів намалювати - і доволі часто повертаюся туди знов, вже з етюдником.
Шістсот три - Називний
сімсот-Називний
тисячею трьомстами шістнадцятьма- Орудний
вісьмастами дев'яноста трьома- Орудний
тисячу двісті - Знахідний,
ста сорока девятьом - Давальний
двох тисяч шістдести одного - Родовий
Підмет - це именник, а присудок - дієслово.....