Балет - вигляд театрального мистецтва, де основним виразним засобом служить так званий «класичний» (історично що склався, підлеглий суворому кодексу правив) танець; сценічний твір, належний цьому вигляду мистецтва.Балет зародився при князівських дворах Італії в епоху Відродження і, в міру того як зростала його популярність і удосконалювалася техніка виконання, розповсюджувався по всій Європі, а надалі завоював також Північну і Південну Америку, Азію і Австралію.Протягом більшої частини 18 в. балет розвивався переважно в Італії; на початку 19 в. балетного трупа прославилася Франція, а пізніше - Росія. У 20 в. балет поміщався міцну на сценах США (особливо в Нью-Йорку), Великобританії і Радянського Союзу.Балет став розповсюджуватися по Європі. До середини 18 в. князівські двори повсюдно прагнули наслідувати розкоші Версаля, одночасно в багатьох містах відкривалися оперні театри, так що танцівники і вчителя танців, яких ставало все більше, легко знаходили собі застосування. Не тільки у Франції, але і в інших країнах хореографи пропонували важливі для розвитку балету новини. У Австрії Франц Хильфердінг (1710-1768) одним з перших створював постановки, де сюжет викладався коштами міміки і танця. Італійський педагог, Дженнаро Магрі, видав докладний підручник театрального танця, яким він став в останні роки перед падінням старого режиму у Франції.Коли вибухнула революція 1789, балет вже затвердився як особливий вигляд в мистецтві. Публіка звикла до умовності сценічної міміки, а танець, під впливом ідей Освіти, звільнився від тієї штучності, проти якої боровся Новерр. Балет перестав сприйматися як явище придворною життя.
Вариации на выдержанную мелодию применяются в основном в вокальной музыке, неизменность мелодии сближает их с куплетными формами (отличие в том, что в этих формах меняется не сопровождение темы, а текст). Их любили русские композиторы — этот тип варьирования особенно соответствовал духу русской песни, соответственно и применялся в операх в хорах и песнях народного характера. В западноевропейской музыке в качестве самостоятельного произведения вариации на выдержанную мелодию — редкость (Гайдн. Квартет ор. 76 № 3, 2-я часть), но в фигурационных циклах венских классиков могут применяться в качестве начальных вариаций.
<span>Коллекция произведений русской классической музыки для учреждений общего и начального профессионального образования Российской Федерации используется для преподавания как предметов музыкального цикла по тематике «Русская классическая музыка», так и других школьных предметов, а также для организации внеурочной деятельности в учреждениях общего и начального профессионального образования.
</span>
Небольшая инструментальная, преимущественно фортепианная, пьеса лирического характера, в которой ясно выделяются напевная мелодия и сопровождение. Название впервые применил Ф. Мендельсон-Бартольди, в 1830-45 создавший 48 песен без слов для фортепиано (были изданы в 8 тетрадях по 6 пьес в каждой). Эти пьесы, предназначавшиеся для домашнего музицирования, просты по форме; зачастую, как в песне для голоса с фп., в начале и в конце каждой пьесы звучит одно сопровождение.
