У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): у вікнах, по морях, на дорогах, на лініях. Не плутай з російською мовою, де іменники з прийменником по мають закінчення -ам (-ям).
Моя мама гарна господиня і я хочу теж хочу бути такою справною господинею як моя матуся. Кожного дня я допомагаю своїй матусі по господарсту. Матуся мені дає відповідальні справи повитирати пил ганчиркою, помити посуд, скласти посуд. Коли я виросту я обов'язково буду такою господарочкою як моя матуся.
Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.
— Олесь Гончар.
Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
— Панас Мирний.
Мова — духовне багатство народу.
— Василь Сухомлинський
1. Оратор зачепив самолюбство декого з аудиторії
.
2. Незнання мовних норм може призвести до неприємностей.
3. Ян Коменський був відомим представником усього педагогічного світу, особливо чеського
.
4. Оратор звернув увагу, що в залі присутня більша частина аудиторії.