Кар’єризм – це намагання зробити кар’єру, не враховуючи інтереси громадської справи; гонитва за особистими успіхами. Зрозуміло, що перша частина цього тлумачення має явно негативне забарвлення. Але хіба можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, навіть якщо іноді вона поводить себе егоїстично? Напевно, усі успішні люди – кар’єристи...
Уважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою кар’єризм є важливою ознакою життя сучасної людини. Проте він не завжди має бути жорстким та егоїстичним: особисті успіхи нерідко залежать від уміння добре ставитися до оточення.
Свою позицію я хотіла б підтримати низкою аргументів. По-перше, здобутки, в основі яких нехтування громадських інтересів, не бувають міцним підгрунтям для наступних досягнень, не дають тривалої користі, надії на підтримку в скрутних обставинах, коли людині потрібна допомога. І якщо кар’єрист не матиме хороших стосунків із своїми колегами, то особисті успіхи можуть його оминути. Прикладом цього є історія, про яку я дізналася, працюючи з відомою журналісткою Джессікою Мішо. Вона розповіла про талановитого французького дизайнера, котрого в момент фінансової кризи не підтримала преса. Амбітність та егоїзм кутюр’є позбавили його людської симпатії і допомоги, що й призвело до закриття його будинку моди.
По-друге, цілеспрямованість і працьовитість є найголовнішими факторами розвитку кар’єри. Успіх приходить до тих, хто залишається людяним і чесним. Усе інше – швидкоплинне. Доречним зразком жінки, яка змогла зробити блискучу кар’єру, є Діда – героїня роману Люко Дашвар "Мати все". Вона, талановитий лікар із родини інтелігентів, зберегла людяність навіть після того, як стала провідним спеціалістом приватної іноземної клініки.
Безперечно, можна навести ще чимало прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що успіх людини залежить від уміння досягати мети чесними шляхами. Бо егоїзм і зневажання інших не завжди можуть допомогти створенню чудової карьери.
На літніх канікулах усі мріють поїхати до моря, а я у табір.
Мабуть там буде дуже весело, буде багато нових друзів. Але я там ніколи ще не був(була). Цікаво, а до якого меня табору відправлять? Може до "Перлини Донеччини"? Там я чув(чула) дуже гарно.
Усе це мрії, а що буде насправді, хто його знає.
Школа - наш другий дім, наша класна кімната - наш маленький будиночок,у якому живе наша шкільна сім`я, тому дбати про його чистоту необхідно.
По-перше, кожного тижня мусимо обрати двоє чергових (бажано хлопця та дівчину).Ці люди будуть відповідальними за чистоту нашого класу впродовж тижня.
По-друге,у класі має бути відповідне знаряддя для цього виду діяльності,це має бути : ганчірки, відро, швабра та хімія, необхідна для дезінфекції.Також, якщо у класі є рослини, має бути поливальничка.
Спочатку чергові мають привести парти та дошку до порядку.Потім,зібрати папірці та інше сміття із підлоги.Далі, бажано протерти пил і помити підлогу.Важливим є і повітря у класі,там не має бути душно, тому потрібно відкрити вікна та провітрити кімнату.
Для того, щоб класна кімната була завжди охайною і чистою, потрібно не лише прибирати регулярно, але й не смітити там, адже чисто не там де прибирають,а там де не смітять.
книж - корінь, к - суфікс, а - закінчення
Зимой ночь наступает очень рано
Когда спишь ночь пролетает незаметно