Кар’єризм – це намагання зробити кар’єру, не враховуючи інтереси громадської справи; гонитва за особистими успіхами. Зрозуміло, що перша частина цього тлумачення має явно негативне забарвлення. Але хіба можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, навіть якщо іноді вона поводить себе егоїстично? Напевно, усі успішні люди – кар’єристи...
Уважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою кар’єризм є важливою ознакою життя сучасної людини. Проте він не завжди має бути жорстким та егоїстичним: особисті успіхи нерідко залежать від уміння добре ставитися до оточення.
Свою позицію я хотіла б підтримати низкою аргументів. По-перше, здобутки, в основі яких нехтування громадських інтересів, не бувають міцним підгрунтям для наступних досягнень, не дають тривалої користі, надії на підтримку в скрутних обставинах, коли людині потрібна допомога. І якщо кар’єрист не матиме хороших стосунків із своїми колегами, то особисті успіхи можуть його оминути. Прикладом цього є історія, про яку я дізналася, працюючи з відомою журналісткою Джессікою Мішо. Вона розповіла про талановитого французького дизайнера, котрого в момент фінансової кризи не підтримала преса. Амбітність та егоїзм кутюр’є позбавили його людської симпатії і допомоги, що й призвело до закриття його будинку моди.
По-друге, цілеспрямованість і працьовитість є найголовнішими факторами розвитку кар’єри. Успіх приходить до тих, хто залишається людяним і чесним. Усе інше – швидкоплинне. Доречним зразком жінки, яка змогла зробити блискучу кар’єру, є Діда – героїня роману Люко Дашвар "Мати все". Вона, талановитий лікар із родини інтелігентів, зберегла людяність навіть після того, як стала провідним спеціалістом приватної іноземної клініки.
Безперечно, можна навести ще чимало прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що успіх людини залежить від уміння досягати мети чесними шляхами. Бо егоїзм і зневажання інших не завжди можуть допомогти створенню чудової карьери.
В місті Київ розміщений пямятник "Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь" - побудували чарівне місто Київ на честь його засновника князя Кия, в честь сестри названа річка Либідь, на честь брата Щека - мальовнича гора Щекавиця, та вулиця Хорива в честь їхнього брата.
Абетка пішохода Якщо йдете по вулиці з другом,не розмовляйте і не смійтесь голосно.Не штовхайте перехожих і не заважайте транспорту.Непристойно ходити по вулицям і їсти.Якщо зустрінеш знайомих,привітайся.
У нашій школі є гурток народних промислів. Хлопчики, які навчаються там, прагнуть опанувати кращі традиції мистецтва нашого народу. Ще здавна українські вироби з дерева цінувалися у всьому світі. Особливим попитом завжди користувались скрині та скриньки, посуд, декоративні тарілки та інше. Народні майстри вміли у своїх витворах відобразити чарівну неповторність української культури. Отже, і хлопці вивчають спеціальну літературу, розглядають зображення чудових зразків різьблення по дереву. А потім вони намагаються створити щось своє, неповторне, і цим зробити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури. Чимало робіт юні майстри подарували малюкам із сусіднього дитячого садочка. Маленькі дітки отримують подаруночки і теж мріють швидше підрости і піти до гуртка. Корисну справу роблять юні майстри.
Вони вчаться шанувати рідну культуру і навчають малечу шанобливо до неї ставитися. Тільки за такого ставлення до народних надбань наш рідний дім, наша країна може все