1. Стомившись, день схиливсь на плечі.
2. Перечекавши небезпеку він вийшов на вулицю.
3. Розплющивши очі над собою я побачила маму.
4. Сюди, за щастям я забрів.
5. Школярі навесні поїхали на екскурсію до Києва.
Кожна країна має свій пріоритет , у когось великий пам ятник в честь знаменитої людини , а у нас є рідна мова яку мі несемо через століття ,та віки .
Дуже багато людей кажуть (Навіщо вана нам) , деяким байдуже , а я та людина яка не розумиє це ...
Ми вивчаемо мову для того ,щоб показати иншим що ми незалежни ,від погани...Коли людина розмовляє своею мовою ,це приемно слухати,чи не та?
Ноч-ноченька,ночлег,ночной.
-Привіт!
-Привіт,Давно не бачились!
-Так,давненько. Я був не в місті,тому не міг з тобою зв‘язатись.
-Зрозуміло. А де ти був?
-Ми їздили на канікулах із сім‘єю закордон.
-ого,круто! Де ви побували?
- Ми були в Будапешті та Відні. Це було незабутньо. Цікаві екскурсії,веселі розваги. У мене є дуже багато фотографій. Хочеш я тобі їх покажу?
- так,мені дуже цікаво!
- ходімо!
Блимаючи зеленим вогником, мчало таксі. Какаду сів мені на плече, торкнувся до щоки дзьобом. Коли горіла свічка, панно набувало особливої загадковості. Кабальєро засмучено поглядав у бік дами. Леді чемно усміхнувся і продовжив розмову. Кюре закінчив читати молитву і мовчки дивився на ікону.