СССР были переданы Кенигсберг и прилегающие районы, кроме того Германия была разделена на 4 зоны оккупации, одна из которых находилась под влиянием Советского Союза
Посередині на вороному коні Ілля Муромець, дивиться вдалину з-під долоні, в одній руці у богатиря спис і щит, в іншій булатна палиця. Потужна сила, мудрість і витримка відчуваються у всьому його вигляді. У Муромця благородне російське обличчя, ясні меткі очі, прямий ніс, вольовий рот із щільно стиснутими губами, густа борода з сивиною. Сидить Ілля в Черкеську сідлі. Стоїть кінь і злегка трусить бубонцями, зло косить оком в бік ворога. Одягнений він в залізну кольчугу, на голові шолом. Пильно вдивляється Ілля — в степову далечінь, в сторону ворогів — кочівників. Він готовий до бою, але не поспішає: навіть ногу вивільнив із стремена. Зліва на білому коні Добриня Микитич, виймає меч з піхов, готовий у будь-який момент кинутися в бій. Рисами обличчя Добриня нагадує самого художника Віктора Васнєцова, тип обличчя богатиря характерний для російських людей. Одягнений він багато і ошатно. Поверх кольчуги — дорогоцінні князівські обладунки, щит з дорогого червоного металу, інкрустованого золотом, візерунчастий високий шолом, чоботи кольору бірюзи. Добриня не так спокійний і розважливий, як Ілля Муромець. Він нетерпляче стискає рукоятку меча, наполовину вийнятого з піхов; ноги в стременах, очі пильно вдивляються в далечінь, він готовий у будь-яку хвилину кинутися в бій. Ілля — старший, без його наказу застава не зрушиться з місця. Прибере Ілля спис — значить, може Добриня кинутися на ворога. Праворуч на коні рудої масті Альоша Попович, тримає в руках лук зі стрілами. У порівнянні зі своїми товаришами він молодий і стрункий. Безбороде обличчя по-юному миловидне. На боці у Альоші Поповича сагайдак, а струнка фігура оперезана широким золотим поясом. Рудий кінь, на якому сидить Альоша Попович, низько опустив голову, маючи намір пощипати степової трави, але вуха нагострив — чекає команди.
Це були сильні та відважні воїни
Да,с этим утверждением можно согласиться,так как архитекторы из Петербурга все идеи для зданий украли в Постиндустриальной культуре до нашей эры. В 1436 году Петербуржцы пошли завоёвывать Европу и нашли в Бременском музее чертежи самых известных немецких архитекторов(Шпильц,Битардеск,Понасюк) и благополучно забрали их. И с этого момента началась перестройка в Петербурге,сносили все глиняные здания и строили из прочной каменной мишуры.
Гай Юлій Цезар як талановитий полководець відрізнявся не тільки рішучістю в своїх діях, а й обережністю. Він відрізнявся надзвичайною витривалістю, в поході завжди був попереду свого війська. Його воїни бачили свого полководця і спеку, і в холод, і в дощ і в сніг лише з непокритою головою. Цезар вмів настроїти своє військо на перемогу короткими і вдало побудованими речами. Він знав особисто усіх своїх сотників і кращих солдатів, та користувався серед них надзвичайним авторитетом та популярністю. Саме завдяки цим риса м Гай Юлій Цезар зміг досягт и своєї мети, став справжнім володарем миру. А ось його прагнення до безмежної влади та намагання підкорити увесь світ стали перешкодою до виконання самих заповітних його мр і й.