<span>В 1960-е годы центром сторонников «оттепели» стал журнал:</span>
<span>"НОВЫЙ МИР"</span>
Каролінгське Відродження – це стрибок, культурний підйом, який стався в VIII-IX століттях, під час існування імперії Карла Великого. Він охопив усі королівські династії Каролінгів, які розташувалися на території Німеччини і Франції. Термін Каролінгське Відродження був введений у 30-х роках 19 ст. французьким істориком Жан-Жак Ампером. У чому суть Каролінгського Відродження? Воно виразилося в утворенні шкіл, залученні освічених діячів до королівського двору, в розвитку образотворчого мистецтва, архітектури, літератури. Центром Каролінгського Відродження став гурток, створений при дворі Карла Великого. Іншими словами його називали «Академією» та нею керував Альбін Алкуїн – англосаксонський автор підручників філософії, богословських трактатів, математики. Він був ученим і радником Карла Великого, абатом Турського монастиря. Каролінгське Відродження стало можливим завдяки злиттю релігійної та інтелектуальної тенденцій. Воно породило нове мистецтво рукописної мініатюри, піднісши його на надзвичайно високий рівень. Фарби та золото темпери відрізняли писання, що призначалися для двору імператора. Прикладом цього може служити малюнок в Утрехтському псалтирі, виконаний пером. У ньому швидкі, лінеарні штрихи створюють ефект незвичайної виразності. Досягнення Каролінгського Відродження Крім того, що були відкриті світські і монастирські школи, велися викладання світських предметів. Серед них були – богословські дисципліни, граматика, риторика, арифметика, діалектика, астрономія, музика, природознавство, а також іноземні мови. Особливого розвитку досягла філософія і агіографія. Вчені і філософи складали цикли сказань і легенд. У монастирях і містах стали вперше вести аннали, які продовжували наступні покоління хроністів: Королівські аннали, Фульдського аннали. Але в другій половині ІХ століття почалися зміни в духовному житті суспільства заходу і Каролінське відродження змінилося спадом.
Древняя Греция располагалась на юге Балканского полуострова,с трех сторон Эладу окружало море,с множеством островов и протяжённой береговой линией.Изрезанность берегов создавала природные бухты и заливы,острова находились недалеко друг от друга,всё это способствовало мореплаванию и занятию рыболовством. Гористая местность делила Грецию на отдельные районы,отсутствие больших рек и равнин,пригодных для земледелия,отсутствие орошения, не давало грекам обеспечить себя хлебом.Земледелием занимались только в небольших долинах.Каменистые почвы,нехватка пастбищ и полей,заставляла греков разводить овец и коз,в гористых местностях.Коровы,свиньи выполняли роль денег . Богатая горная природа,множество животных делали успешными охотничьи промыслы.Скудные,скалистые земли и тёплый,засушливый климат позволяли выращивать в изобилии оливки и виноград. Горные залежи строительного камня,руд металлов и глины способствовали развитию ремёсел.На побережьях занимались гончарным,кузнечным,ткацким ремёслами,делали оружие и ювелирные украшения. На побережьях добывали соль,занимались ремёслами и рыболовством.С развитием ремесла и сельского хозяйства,греки получили возможность торговать по морю с соседями.Оливковое масло,вино,амфоры,изделия из глины и ювелирные украшения греки меняли на зерно и необходимые продукты.Небольшие торговые корабли снабжали товарами и отдельные греческие области ,так как внутреннего судоходства не было.
<span>
</span>
<span>1. Недовольство бояр политикой Б. Годунова.</span>
<span>2. Голод, экономич. кризис привёл к недовольству крестьян.</span>
<span>3. Слухи о том, что законный наследник жив.</span>
