Несподівано прийшла до нашого міста зима. Ніхто не очікував такої зими. На будинках з`явились білі, м`якенькі шапки, дерева одяглись у білі сукні. Земля вкрилась срібною ковдрою, вітерець щіпає за щоки, так красиво, ніби в казку потрапили!
Сніг, наче коштовна матерія, блищить і переливається під скупими променями зимового сонця.
Коли йде сніг, сніжинки яскряться на сонечці. Яка прекрасна пора року завітала до нашого міста!
1 Лёд легче воды — лід легший за воду, сосна выше ольхи — сосна вища за вільху, самый красивый город — найбільш красиве місто, нет ничего более загадочного — нема нічого більш загадковішого, сильнейший спортсмен — найсильніший спортсмен, она намного мудрее — вона набагато мудріша.
2. На краю дороги стоял дуб. Вероятно, в десять раз старше берёз - На краю дороги стояв дуб. Імовірно, вдесятеро старший за берези.
Он был в десять раз толще и в два раза выше каждой берёзы - Він був удесятеро товщий і вдвічі вищий за кожну березу.
Речення, розповідне, стверджувальне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене
Батьківщина
План
1.Хата у садку.
2.Повернення до рідної домівки.
3.Примноження краси.
Немає нічого милішого за рідну землю. Калина стоїть у лузі, тополя на околиці, лелече гніздо, теплий запах лісових квітів - все це рідна земля, все це моя Батьківщина.
Самотня хатина в дідусевому садочку. Вона стоїть краї вулиці. Приземкуваті вікна, підведені синькою, стережуть весняний сад. Там дерева, виплекані дідусевими руками , і калина, випещена бабусиною рукою, і квіти, посаджені ще мамою у дитинстві. Це моя маленька Україна, моя Батьківщина.
Ми з батьками влітку завжди приїжджаємо сюди. "Як приємно повертатися додому знову і знову, ніби поринаєш у своє дитинство, безтурботне, світле, радісне...", - говорить мама.
Вона пригадує, як бабуся навчала її:"Людина повинна не просто жити на світі, користуючись дарами природи, а створювати навколо себе красу. І не обов'язково будувати великі замки, висячі сади, створювати водні каскади. Просто посади квітку. Доглядай її, і коли вона розквітне, зазирни у неї. Ти побачиш красу природи, красу свого рідного краю, своєї України".
Вже давно постаріла бабуся, і мама виросла, а звичка саджати кожної весни квіти залишилася в неї назавжди. Тому повертається вона знову і знову до батьківської оселі, щоб примножити ту красу, якою так щедро обдарована наша Батьківщина.
Мабуть кожен з нас стикався з таким,що його день м"яко кажучи "невдався",коли ти з самого ранку "встав не з тієї ноги", і весь день у тебе не заладився.
Мабуть,у мене таких днів було купа!
Спочатку зранку,я посварилась(вся) зі своїми батьками,а потім понівачена і похнюплена пішла до школи,але й в школі все було не так,як хотілося, на географії було самостійна,по параграфу,якого я невчила,а на біології я отримала 2,та ще й в доданок посварилася с найкращою подругой
Таких днів треба частіше уникати,бо нічого хорошого вони не віщують