Я думаю що маленька праця краща за велике безділля. Бо краще робити хоча би щось чим нічого. Якби усі люди зовсім нічого не робили то світ би занепав..........
Зараз продовжиної думки нажаль немає.
Удачі!
Переробити під себе!!!
За підрахунками вчених за три з половиною століття з планети зникли 46 видів звірів і 94 види птахів. Навіщо люди так роблять з тваринами? Це питання бентежить кожного. Люди знищили таку корисну тварину, як морська корова, або сирена. Її безформне тіло сягало 9 метрів, важило до 40 тонн, а молоко було смачним і цілющим. Ще один приклад – мандрівний голуб, який помер у зоопарку на початку нашого століття. Величезні зграї цих птахів знищували заради смачного м`яса. Під загрозою знищення зараз біля 1000 видів тварин. Багато їх занесімо в «Міжнародну Червону книгу» - це документ совісті людини.Отже,у природі всі тварини потрібні. Кожна займає своє місце і має певне значення. Їх потрібно,щоб зберігся світ, у якому ми живемо, потрібно зберегти всю різноманітність тварин і рослин. Прошу вас тільки не забувати: Кожна тварина варта любові. Кожного дня і кожну хвилинку! Оберігайте всяку звіринку!Тільки добра їм потрібно бажати!
<span>З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
</span><span>Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї людино, турботи й заслуговує на твою любов.</span>
Щавель ( ш ч а в е л знак мьякшення)наголос на е
Бббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббб