Життя.....щож це за слово, та як ми його розуміємо? Кожна людина влаштовує своє життя за своїми принципами, що і є путівкою до власного життя. Люди рідко задумуються над своїм життям, та мало хто з них розуміє його сенс.
Ти можеш використати в цей твір якісь приклади з власного життя, або цитати людей! Удачі тобі)
1. Розмовно-побутовий стиль.<span> Грицю!- сказав батько. Га!- сказав Гриць. Видиш оту хату? Видзу. Пам'ятай собі, се школа. Ба,- сказав Гриць. Сюди будеш ходити вчитися. Ба,- сказав Гриць.</span> <span>(І.Франко) </span>2. Художній стиль. <span>Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: "Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?"
От баба й просить діда:
- Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!</span>3. Науковий стиль. Податки - одна з найважливіших фінансових категорій. Історично це найдавніша форма фінансових відношень між державою та членами суспільства.<span> </span>4. Публіцистичний стиль. Результати загальнонаціонального соціального дослідження "Земельна реформа", проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук, були несподіваними.<span>5. Офіційно-діловий стиль. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію дер-жав створення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом 00Н та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ. </span>
Візажист це фахівець по догляду за красою особи.
1Пече сонце із ранку до вечора.
Ось вже давно пече .
2Тьмяніє вечір навкруги своє темнотою світ пожирає
Ох ,давно вже по тьмяніло .
3 Щось вже дуже довго мрячить
Мрячить , і мрячить ні краю ні кінця .
Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. У повітрі повіяло прохолодою. За кілька хвилин з тихим дзвоном упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Він вистукує свої мелодії по моєму підвіконні і я зачаровано слухаю цю музику за вікном.
