Ми вважаємо, що тварини спілкуватися не можуть. А ми можемо. Бо ми вміємо читати, писати, говорити, а тварини ні. Але тварни теж спілкуються між собою. Вони спілкуються за допомогою рухів, звуків, реакцій, запахів, кольорів.
Ви, напевно, чули і казки, і пісні, і вірші про лелеку. Це він мостить своє велике гніздо з паличок і гілок на даху будинку. Люди дорожать дружбою з лелеками і пильно оберігають їх спокій.
Пропоную скласти таку казку про лісову школу зі спільнокореневими словами:
Далеко-далеко в лісі є лісова школа. Тут викладає вчителька Сова. Вона вчить своїх діточок-звіряток бути розумними та сумлінними. Все тут, як у людській школі! На пришкільній ділянці є спортивний майданчик. Там діти займаються фізкультурою. Про початок уроку нагадує дзвоник. Лисичка і Зайчик вже зайняли своє місце за партами. Лиш Ведмедик трошки запізнюється. Він махає своїй мамі ручкою та швидко біжить на урок для звірят. Ось яка є в лісі школа!
Спільнокореневі:
⇒ школа, пришкільний;
⇒ ліс, лісова;
⇒ вчителька, вчить.
1 в 2 д 3 б і в 4 в 5 а д 6 г д
Мені не довподоби хусточка моє'ї сестри.