Я обожнюю осінь. У цю чарівну пору, уся природа одягається у золоте, коштовне вбрання. Осінь, мов велична панна, ходить по вулицях й кожен її крок, кожен рух - то таємниця, огорнена у яскраві фарби. Також її можно порівняти з довгожданним гостем. Вона приходить на поріг і тихесенько стукає у двері кожної домівки. З собою осінь приносить цілу купу подарунків. Це оксамитове листя дерев, доспілі рум'яні яблука, горіхи, і ще багато чого іншого. Ми маємо цінувати ці дари. Бо у кожній порі є щось прекрасне, щось чаруюче й незвідане. Тож не бійтеся відкривати свої двері осені й вона щедро обдарує вас!
Автобіографія
Я Цімлянський Руслан Віталійович, народився 14 травня 1963 р. в селі Лиса Гора, Вінницької області.У 1970 році пішов в перший клас Лисогорської СШ. З 1970 по 1980 рр. навчався у школі, а з 1981 р. вступив до Ілінецького будівельного технікуму. У 1983 р. був покликан в ряди збройних сил України, для проходження служби в армії. Після демобілізації з лав армії у 1985 р. продовжив навчання у технікумі, який закінчив у 1987 р.
З 1987 по 1990 рр. працював прорабом. З 1990 втратив роботу у зв’язку зі скороченням штатів. На данний момент я безробітній.
У 1991 р. одружився на Костяенковій Олені Сергіївні. У 1993 р. народився син - Геннадій.
Мій батько Цімлянський Віталій Аркадійович, 1941 року народження, пенсіонер, проживаючий в Вінницькій області селі Лисій Горі.
Моя мати – Цімлянська Настя Петрівна, 1947 р.н., продавець, проживає з адресою - село Лиа Гора.
До судової відповідальності ні я, ні мої родичі не притягувалися.
Підпис Дата
До вечора треба зорати ціле поле.
Сіль 3 відмінювання
Печаль 3 відмінювання