Пряма - це геометрична фігура.
До школи мене веде пряма дорога.
Коханий край, я завжди знайду час повернутися до тебе.
Мій коханий подарував мені сьогодні букет білих троянд.
Кожна людина починає свій шлях у доросле життя зі школи. Там навчаються діти різного віку з першого класу до майбутніх випускників. На протязі навчального року вони вчаться багатьом предметам і, переходячи з класу в клас, все складнішим та серйозним речам. Ушколі нас навчають висококваліфіковані вчителі, які дають нам великий багаж знань.
У школі ми вчимося по-різному: хтось добре, хтось середнє, а хтось й погано. Ті, хто добре вчилися забрали з собою знання і пронесуть їх скрізнь все життя. І вони, звичайно, колись все-таки стануть необхідними у тій або іншій ситуації.
Потім, закінчивши своє навчанння в школі, ми вступаємо у вищі навчальні заклади, де здобуваємо вищу освіту. Там необхідні всі ті знання та навики, які ми здобули у школі. Там нас не питатимуть прості речі, тому що ми повинні це знати. Саме там ми будемо удосканалювати та отримувати нові знання. Тому я вважаю, щоб бути успішним по життю треба добре вчитися.
Повітря, сонце, небо, земля — це багатство кожної людини. І дуже важливо все це зберегти. Раніше люди схилялися перед природою, вшановували її. Зараз людина хоче від неї взяти якнайбільше, забуваючи, що вона — гість на землі. То ж берегти природу — це одне із важливих завдань людства.
<span>І як сумно і прикро на душі, що на Україні не вберегли матінки-природи. Сьогодні трагічні дзвони лунають над нашою землею. Це дзвони пам'яті. Вони нагадують про страшну трагедію, яка відбулася в Чорнобилі. Саме там у квітні 1986 року вибухнув атомний реактор, і "мирний" атом приніс таке лихо, якого людство ще не знало. І найстрашніше те, що наслідки Чорнобильської трагедії ми будемо відчувати довгі роки, і нащадки наші не раз пом'януть її словами гіркими й гнівними. </span>
<span>Тяжкими роздумами про цю трагедію та її наслідки пройнята поема Івана Драча "Чорнобильська мадонна". </span>
<span>Вже сама назва твору висвітлює його суть. Мадонна — це жінка, прекрасна своїм материнством, це життя і продовження роду, це безсмертя людства. Митці всіх часів зображували Мадонну, у кожного вона своя, неповторна, її образ проходить крізь століття. Любов та ніжність творили Мадонн. Нова Мадонна народилась із спалахів збожеволілого атома, із страшної біди. І ім'я її — Чорнобильська мадонна. </span>
<span>На її очах змінився світ: ліс став "сонця рудіший", пишна рослинність стала насиченою радіонуклідами. Тепер отруєні і земля, і вода, і повітря. </span>
<span>Але найстрашніше те, що смерть торкнулася своїм крилом і дорослих, і дітей. І вагітна жінка вже ніколи не буде знати спокою за ще ненароджене дитя. Гинуть дорослі сини, борючись зі страшним вогнем, гинуть матері, які неспроможні допомогти синам. Вогняний хрест тепер переслідує і синів, і матерів. Ніхто не врятується, бо смертельний вогонь "женеться хрестом навздогін". </span>
<span>Іван Драч намагається знайти витоки біди, чому вона сталась, і доходить страшного висновку: цю трагедію породили нелюди. Немає значення, хто вони: чи політики, чи вчені... Але вони будуть прокляті народом за недбалість, за байдужість. </span>
<span>Бог їм суддя. </span>
<span>І сьогодні обов'язок кожного з нас — зробити все, щоб ніколи більше не зазнала лиха Земля. </span>
<span>Люди! Бережіть землю! Бережіть заради дітей, онуків, заради життя! </span>
Кожна людина на землі прагне, щоб її сім'я мала гарне життя, щоб у родині був мир, спокій та злагода. А для цього, на мою думку, треба, щоб кожен член родини усвідомлював свої обов'язки перед близькими та намагався старанно їх виконувати.
<span>У нашому домі я маю декілька таких обов'язків. </span>
<span>Я допомагаю своїм батькам у догляді за моїм молодшим братиком Миколою. Йому чотири роки. Я граюся з ним, читаю йому книжки. Вранці допомагаю мамі збирати його до дитячого садка, а інколи ввечері забираю його звідти. </span>
<span>Я слідкую за чистотою у своїй кімнаті. Кожен четвер, після школи, я мию підлогу, протираю пил з меблів, та поливаю квіти. Також у вихідні допомагаю батькам прибирати у інших кімнатах, виношу сміття до сміттєпроводу. </span>
<span>Кожного ранку та кожного вечора я гуляю з нашим собакою. Його звуть Нік. Свого собаку я дуже люблю. Він розумний, уміє виконувати декілька команд. Нік — один з моїх найкращих друзів, тому я гуляю з ним з великим задоволенням. </span>
<span>Я намагаюсь старанно та відповідально ставитись до своїх домашніх обов'язків. Вважаю, що цим я покращую життя своєї родини та допомагаю робити його спокійним та щасливим.</span>
Всеволод Нестайко "В країні сонячних зайчиків"
<span>Нещодавно я прочитала книжку В. Нестайка "В країні сонячних зайчиків". Мені ця книжка дуже сподобалась. В ній розповідається про чарівну країну Сонячних зайчиків. Це гарна країна. В ній живуть Сонячні зайчики, які допомагають людям. Також в цій книжці розповідається про хлопчика Веснянку і його незвичайні пригоди. Цей хлопчик, за допомогою Сонячних і Місячних зайчиків,звільнив свою країну Ластовинію від хуліганців і жахливого пана Морока. І в країні Ластовинії всі жили щасливо.</span>
