Ответ:
Щороку ця подія, приурочена до Дня української писемності та мови, об’єднує тисячі українців з усього світу. Писатимуть радіодиктант уже вдев’ятнадцяте. Текст традиційно звучатиме на хвилях першого каналу Суспільного радіо UA: Українське радіо, його читатиме Олександр Авраменко.
Основною локацією, де писатимуть радіодиктант, стане Національна бібліотека імені Володимира Вернадського.
Прокинься - ( п р о к и н' с' а ) 9 букв, 8 звуків
Сміх, відповідно до словників, - цей випадковий, спонтанний і гучний прояв в людині надмірно веселого настрою (бачите, що виходить, коли намагаєшся дати наукове визначення звичайному, усім відомому "ха-ха-ха-ха"!). Раніше вважали, услід за Арістотелем, що сміх властивий тільки людям, але виявилось, що до нього схильні також мавпи і деякі інші тварини, причому тільки людина і мавпи сміються від лоскоту.Багато учених вважають, що люди і мавпи успадкували сміх від свого загального предка приблизно 15 мільйонів років назад. Спостереження над людьми, що сміються, показали, що під час сміху люди припиняють всяку діяльність і, по суті справи, стають беззахисними. І це цікаво - навіщо еволюція забезпечила людини і вищих приматів механізмом, що суперечить інстинкту самозбереження?<span>Виявляється, коли людина сміється, в його кров виділяються "гормони щастя" - ендорфіни, а також енкефаліни - речовини, що підвищують стійкість до стресу і знижують больовий поріг. Таким чином, за допомогою сміху відбувається підвищення загальних захисних сил організму. Сміх покращує настрій не лише людині, що сміється, але і що оточує його іншим людям. Тому у будь-якій компанії весела людина - душа суспільства.</span><span>Сміх відіграє важливу роль у виживанні людства як виду, оскільки відновлює в людях психічну урівноваженість і стабільність поведінки. Діти починають посміхатися і сміятися, коли їм виповнюється приблизно 12 тижнів. Сміх немовляти показує, що у нього усе добре, що він задоволений, і тим самим приносить задоволення тому, хто про нього піклується. При сміху в клітинах мозку, а потім і усього тіла, відбуваються хімічні реакції, сприяючі травленню, скороченню і розслабленню артерій, поліпшенню кровообігу. Можливо, сміх - не самі кращі і ефективніші ліки, але вже точно - найприємніше. Тому у будь-якому людському суспільстві так цінують тих, хто уміє смішити, знає ціну жарту.</span><span>За своєю природою сміх протилежний до печалі і страху. При сміху у людей знижується артеріальний тиск, раніше підвищений, нормалізується робота серця, покращується дихання. Встановлено, що по своїй енергетиці хвилина сміху замінює 25 хвилин аеробіки, а це вже не жарт! Сміх різко покращує постачання кров'ю тканин і органів організму, що рівноцінно прогулянці в лісі. Він підвищує творчі здібності людини, уміння вирішувати різні проблеми, а тонізуючи м'язи обличчя, покращує зовнішній вигляд.</span><span>У ряді країн для поліпшення загального стану організму людини використовується смехотерапия. Так, індійським лікарем Мадан Катария придумана "Йога сміху" - комплекс простих вправ, що покращують стан здоров'я і психічний стан людини. Комплекс "Йога сміху" повертає людям рефлекторний, мимовільний сміх, закладений в людині самою природою, той сміх, яким сміються діти. Західна смехотерапия, розроблена психологом і журналістом Норманом Казинсом, провокує сміх зовнішніми стимулами - жартами, клоунадою, сатирою і так далі</span><span>Тому прав був барон Мюнхгаузен з однойменного кінофільму, коли сказав: "Розумне лице - ще не ознака розуму, пани! Усі найбільші дурниці у світі робляться саме з цим виразом особи. Посміхайтеся, пани, посміхайтеся"!</span>
<span>Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку — теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. УЯ підійшов до яблуні, де був прикріплений ще один новий пташиний будиночок. Виявилося, що і він став заселений. От чудеса! Я поспішив з радісною звісткою додому. А в обід ми накрили просто в саду стіл і влаштували маленьке сімейне свято на честь прильоту шпаків.
<span> нашому саду вже давно оселилися шпаки. Шпаківні для цих співучих перелітних птахів робив мій дід, коли сам був не набагато старший мене. Вони потемніли від дощів і часу й постаріли. От і вирішили ми з батьком зробити нові шпаківні. Кілька днів стругали, пиляли, збивали дощечки. Вийшли ладні житла для шпаків. Квапилися закріпити їх на дереві до прильоту птахів. Старі шпаківні зняли й поклали в сараї. Йшли дні, у сусідських шпаківнях уже щосили господарювали пернаті, а наші пустували. "Напевно, ми щось не так зробили", — міркували ми з батьком. Я часто виходив у сад і з надією дивився на шпаківню. Одного разу якийсь шпак присів неподалік від будиночка на гілці. Здається, до нього от-от прилетить подруга, і вони займуть житло, що пустує. Однак шпак посидів і полетів хтозна-куди. "А що коли ми повернемо на місце старі шпаківні?" — звернувся я до тата. Він погодився зі мною. І незабаром у цих шпаківнях закипіло життя: там щосили господарювали шпаки. Нові будиночки теж залитися. Ми вже не чекали, що в них хтось оселиться. Одного разу я випадково кинув погляд на нову шпаківню і зупинився як укопаний: відтіля доносилися голоси шпаків! Вони то вилітали зі свого житла, то поверталися. </span>
</span>
Тому що в словах честю і скатертю відбувається збіг приголосних, а у словах миттю і річчю збігу приголосних не спостерігається!