Объяснение:
Я повністю з цими словами згодна батьки це все для нас просто не могла мимо пройти
Коли у тебе не вірять непотрібно здаватись. Кожен день прагни до вершини своєї мрії. Якщо ти зупинився і не знаєш,що робити. Краще запитай у свого серця. Воно тобі підскаже та недозволить загубитись. А зневіра це слабинка,яка може зламати твою мрію. Тому не позволяй собі зробити це.
rfdgyddikdjhjnvkndjhgejgpkeioyh9urhhkjfdhkdrjlhmxf;lkhkrjogjpfkglkrdjyierpgk[ldkophgjeroiujyoeskypksrpoyji0ifklhkmdkojyodk[]gb,pldkgporjdodfknhkthplherkgop;rfdl-f;vflhgl.ktoktoituyiuyittjtrkrtktjktji6tjijtijhkrokrjioj59u49494kjfdksjs;lpkfpjgjgfkjfhorhfrhu84-5ihihtey575y4reuou-e
Хто має кам'яну сорочку? -черепаха, Не їсть,не п'є,а ходить і б'є. - годинник, Поля скляні,а межі дерев'яні. - вікно
Хліб у моєму житті
Хліб у моєму житті, як і в житті кожного українця, займає дуже почесне місце. Кожного разу, коли я відрізаю собі окраєць духмяного хіба, я згадую про те, якою тяжкою завжди була праця хлібороба. Зі спогадів моєї бабусі я знаю, що мій прапрадід був селянином. Він пахав землю кінним плугом і жав пшеницю та жито серпом. Мені важко навіть уявити, як це тяжко - з ранку до вечора працювати у полі, під спекотним сонцем. Тому я розумію свою бабусю, яка мене малого сварила, якщо я кидав шматок хліба. Вона змалку розповідала мені про те, що хліб - це набагато більше, ніж просто їжа. Вона навчила мене поважати хліб, який, як каже відоме прислів'я, "всьому голова". Навіть тепер, коли працю хлібороба значною мірою полегшує техніка, особливе ставлення до хліб заишається нагадуванням про ті часи, коли кожна паляниця діставалася селянину тяжкою працею від світанку до заходу сонця.
