Учителька молодших класів.
Моя бабуся працює у нашій школі.
Вона вчитель молодших класів. Я є її учнем. Це зобов'язує мене добре вчитися, старанно виконувати домашнє завдання. Моя бабуся строга, вимоглива та терпелива. Ніколи не кричить. Любить свою професію. Ми часто проводимо творчі ранки, концерти.
Бабуся вчить нас бути не тільки розумними, а й добрими людьми.
-Радий тебе бачити. Чому я так давно тебе не зустрічав?
-Я їздив до Львова.
-Справді? Ну і як тобі місто?
-Дуже сподобалось. Мені здається, що у Львові найкраща архітектура.
-Не згоден. Україна завжди славилася своєю народною архітектурою. І не тільки у Львові.
-Це дуже цікаво. Розкажи детальніше.
-Ти знаєш, в Україні збереглось багато пам'яток народної архітектури XVI—XIX ст.,
серед яких чимало творів світового значення. Дослідження цих пам'яток
вимагає зусиль спеціалістів різних галузей наук: археологів, етнографів,
архітекторів, істориків.
-Цікаво, про народну архітектуру Украни згадується в історичних джерелах?
-У документах, що дійшли до нас з давніших
часів, багато описів замкових комплексів, які належали феодальній знаті.
Щоправда, не маємо відомостей про сільське житло, але зустрічаємо
багато свідчень того, що, наприклад, ще в першій половині XVIII ст. житло козацької
старшини було дуже подібне до хат заможних селян, козаків і міщан.
-Дякую за цікаву інформацію.
В лісовій школі навчається не багато звірів. Всі дуже добре навчаються. Вчитель математики, української мови і читання сова. Вчитель музики соловей. Вчитель фізкультури вовк. Директор школи голуб. В школі є дев"ять класів. В першому класі дев"ять учнів. В другому сім. В третьому вісім. В четвертому одинадцять. В п"ятому і шостому разом двадцять чотири учня. В п"ятому десять і в шостому чотирнадцять. В сьомому класі чотири учня. В восьмому шіснадцять. А в девятому одинадцять. Всі тварини дуже люблять своїх вчителів і люблять школу. Всі звірі товаришують один з одним. Ніхто не б"ється і не сварится. Ось така лісова школа.
горо́ю→[гарой'у]
В слове «горо́ю»: слогов—3 (го-ро-ю), букв—5, звуков—6:
г →
[г] : согласный, парный звонкий, парный твёрдый
о →
[а] : гласный
р →
[р] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый
о →
[о] : гласный
ю →
[й'] : согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий
[у] : гласный
1.Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розтуленими назустріч теплу й сонцю.
2.Яблуні посхиляли до землі гілля, обтяжене медовими запашними плодами.
3.Нависаючі над обрієм хмари здавалися важкими й суворими.
4.Прикований до стелі Прометей подолав нелегкий шлях від темряві до світла.